Історія фатальної жінки. У Театрі Леся Курбаса відбудеться прем’єра опери «Марія з Буенос-Айреса» в постановці Євгена Лавренчука
Одному з кращих сучасних українських режисерів Євгену Лавренчуку тісно у рамках драматичного театру. >>
До Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини додали традицію виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» (Фото МКІП)
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України увійшла традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець на Івано-Франківщині.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Міністерства культури.
Такий танець виконують у селі Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області. Ще традиція поширена в передмісті Праги (Чехія), Парижу (Франція), у Португалії та Польщі — там проживають уродженці села.
Танець тісно пов’язаний з обрядовістю Великодня або Провідної неділі. Раніше він був пов’язаний з приходом весни. Техніка виконання танцю перегукується з відомим «кривим танцем», а з прийняттям християнства «Сербен» почали виконувати на Великдень.
Танець виконують чоловіки різного віку, хоч є й жіночі ролі. Наприклад, жінки виконують словесний гаївковий супровід і таким чином завдають ритм танцю.

Танець передбачає ритуальний обхід храмів села — місцеві кажуть, що «йдуть сербена». Самому танцеві передують запалення ритуальних вогнищ на найбільших пагорбах села.
Танець починає старший церковний брат. Він тримає в руках символ «старшинства» у «сербені» — топірець. За ним у вервицю танцю стає й священник Української греко-католицької церкви. Далі підходять інші чоловіки, юнаки та хлопчаки, вони запрошують усіх рідних і гостей і беруться за руки.
Танець триває кілька годин. «Сербен» неначе символізує магічне коло, яке охоронятиме село аж до наступного Великодня. З часом танець набув об’єднувального значення, адже поєднує він парафіян православного і греко-католицького храмів, а сам хід ритуального танцю передбачає почерговий обхід обох церков. Це сприяє міжконфесійній злагоді.

Як повідомляла УМ, нацперелік нематеріальної культурної спадщини України доповнено 4 новими елементами.
Одному з кращих сучасних українських режисерів Євгену Лавренчуку тісно у рамках драматичного театру. >>
Звісно, під час воєнного лихоліття, яке нині переживає наша країна, усім нам не до концертів. >>
Кілька тижнів тому на нашому партнерському сайті «Буквоїд» опубліковані Довгі списки рейтингу-2025: по 20 найяскравіших видань в кожній із 24 тематичних підномінацій. >>
«Глянув випадково на свої світлини і ніби проснувся від сну, — ще на початку нинішнього року, 5 січня, писав поет, фотограф та військовослужбовець з Івано-Франківщини Руслан Трач із позивним «Полин». >>
Про Рустама Давлетова «Україна молода» вже згадувала в одній з минулорічних публікацій — ішлося про ініціативу двох тернопільських художників >>
Культурний осередок «Простір Світличних» — почали створювати в Києві у будинку на Уманській, 35, де у 1960–1970-х роках збиралися українські шістдесятники. >>