Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
До Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини додали традицію виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» (Фото МКІП)
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України увійшла традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець на Івано-Франківщині.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Міністерства культури.
Такий танець виконують у селі Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області. Ще традиція поширена в передмісті Праги (Чехія), Парижу (Франція), у Португалії та Польщі — там проживають уродженці села.
Танець тісно пов’язаний з обрядовістю Великодня або Провідної неділі. Раніше він був пов’язаний з приходом весни. Техніка виконання танцю перегукується з відомим «кривим танцем», а з прийняттям християнства «Сербен» почали виконувати на Великдень.
Танець виконують чоловіки різного віку, хоч є й жіночі ролі. Наприклад, жінки виконують словесний гаївковий супровід і таким чином завдають ритм танцю.

Танець передбачає ритуальний обхід храмів села — місцеві кажуть, що «йдуть сербена». Самому танцеві передують запалення ритуальних вогнищ на найбільших пагорбах села.
Танець починає старший церковний брат. Він тримає в руках символ «старшинства» у «сербені» — топірець. За ним у вервицю танцю стає й священник Української греко-католицької церкви. Далі підходять інші чоловіки, юнаки та хлопчаки, вони запрошують усіх рідних і гостей і беруться за руки.
Танець триває кілька годин. «Сербен» неначе символізує магічне коло, яке охоронятиме село аж до наступного Великодня. З часом танець набув об’єднувального значення, адже поєднує він парафіян православного і греко-католицького храмів, а сам хід ритуального танцю передбачає почерговий обхід обох церков. Це сприяє міжконфесійній злагоді.

Як повідомляла УМ, нацперелік нематеріальної культурної спадщини України доповнено 4 новими елементами.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>