Мозаїчних панно на об’єктах міста Києва збереглося ще чимало й подальша їх доля залежить від чиновників столиці.
Проєкт рішення щодо врегулювання питання збереження мозаїчних панно на об’єктах міста Києва розробляють у Київській міській раді.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Київської міськради.
У Київській міській раді розробляють проєкт рішення щодо врегулювання питання збереження мозаїчних панно на об’єктах міста Києва.
Ініціаторами проєкту рішення виступили депутати Київської міської ради Ярослав Федоренко та Ксенія Семенова спільно з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.
Як повідомив депутат Київської міської ради, голова постійної комісії з питань збереження та захисту культурної спадщини Ярослав Федоренко за результатами засідання комісії, у столиці збереглось чимало творів монументального мистецтва 1950-80-х років, стан яких на сьогодні є вкрай загрозливим.
«Велика кількість мозаїчних панно на міських об’єктах перебувають у поганому стані через невідповідне використання, відсутність ремонтних робіт, занедбаність самих будівель. Також небезпекою є їх фізичне знищення через утеплення стін або, навіть, знесення самих будівель та демонтаж з ідеологічних причин. Руйнування стає можливим і тому, що твори монументального мистецтва часто не мають пам’яткоохоронного статусу. Усі ці проблеми підсилюють інтерес громадськості до цієї теми та викликають занепокоєння киян.
Департамент охорони культурної спадщини та КНМЦ по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій у 2010-х роках спільно розпочали роботу з вивчення таких творів монументального мистецтва та включення їх до Переліку виявлених об’єктів м. Києва та до Державного Реєстру нерухомих пам’яток України. Для того, щоб належно завершити цей процес на рівні міста необхідно запровадити механізм збереження вже виявлених та нових мозаїчних панно», – наголосив Ярослав Федоренко.
За цей час вже було занесено до Державного реєстру, як пам’ятка місцевого значення, кілька знакових для киян мозаїчних панно, наразі триває дослідницька робота щодо інших об’єктах монументально-декоративного мистецтва.
«Громада міста постійно піднімає питання збереження монументального мистецтва. У Києві кількасот таких об‘єктів. Ретельне дослідження та надання статусу пам‘ятки потребує часу. Тому місто має застосовувати інші способи збереження мистецтва, ніж занесення до Державного реєстру пам‘яток. Таким інструментом буде місцевий реєстр. Подібним шляхом вже пішов Львів», – підкреслила депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова.
Як повідомляла УМ, Київрада передала землю Лаври у користування Національному заповіднику.
Дослідники кажуть, що біографія Віктора Петрова нагадує гостросюжетний детектив, з умовами часу, в який йому довелося жити, і відзначають внесок, який діячеві вдалося зробити в розвиток української літератури й науки ХХ століття. >>
Майже 100 унікальних робіт представлено у виставці «Дві Марії», яку експонують у залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська» до 12 січня — дня народження однієї з головних мисткинь цього вернісажу художниці Марії Примаченко. >>
У Києві в Печерському районі на Звіринці планують віддати під забудову цілий квартал памʼяток історії та архітектури. >>
Київське науково-виробниче підприємство видавництво «Наукова думка», яке існувало 102 роки, оголосило про закриття. >>
Найяскравіші твори камерно-ансамблевої музики Яна Непомука Гуммеля, Франца Шуберта та Сезара Франка виконає 3 грудня у Національній філармонії України заслужений артист, флейтист Юрій Шутко в дуеті з талановитою піаністкою Анастасією Бикою. >>
Відомий режисер розповідає про фільм про контраверсійного українського прозаїка, на якого московська церква в Україні за творчість наклала у 2006 році анафему. >>
