Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Композиція «Щедрик» пролунала за сприяння Інституту Леонтовича та Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". (facebook.com/kplavra)
Академічна хорова капела Українського радіо вперше в історії виконала варіації всесвітньо відомої композиції «Щедрик» на великій дзвіниці Києво-Печерської лаври.
Як інформує Україна молода, про це повідомляють Українське радіо та Суспільне у понеділок, 25 грудня, на Різдво.
Зазначається, що диригувала капелу Юлія Ткач.
Напередодні, у Святвечір, пані Ткач також брала участь у концерті-реконструкції "Гай, Рожество!" у Національній філармонії України.
Відео створено за сприяння Інституту Леонтовича та Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
Нагадаємо, український "Щедрик" вже давно став невід'ємною частиною різдвяної культури в усьому світі. Композиція відома як "Carols of the Bells".
Обробку народної пісні на початку XX століття написав український композитор Микола Леонтович. Уперше "Щедрик" виконав хор Київського університету у 1916 році.
У 2022 році "Щедрик" мовою оригіналу виконали в Карнегі-холі у Нью-Йорку. Це було тріумфальне повернення пісні через 100 років після прем'єри.
У 2023 році в прокат вийшла українська однойменна драма "Щедрик", яка розповідає про життя української, польської та єврейської родин під час двох окупацій – радянської та нацистської.
Як повідомляла «УМ», Предстоятель ПЦУ Епіфаній привітав українців із першим Різдвом за новоюліанським календарем.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>