Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Вітальні листівки з ластівками зі «Щедрика» з колекції Анатолія Паладійчука. (Фото надане колекціонером.)
Кам’янець-Подільський через 104 роки згадує, як 24 березня 1919-го із Залізничного вокзалу міста поїхала у світове турне капела Олександра Кошиця, щоб відстоювати українськими піснями існування УНР.
День у день з інтервалом у понад століття в місті на Хмельниччині відбудеться захід «З Кам’янця з піснею через світ», який є складовою масштабного проєкту «Кам’янецькі ноти і крила «Щедрика».
Українська республіканська капела була створена відповідно до Закону Української Народної Республіки від 24 січня 1919 року в Києві музичним відділом Міністерства освіти та мистецтв УНР за дорученням голови Директорії Симона Петлюри для просування ідеї незалежної України та популяризації української музичної культури за кордоном, нагадує автор і куратор проєкту Анатолій Паладійчук.
Після евакуації з Києва, з 14 лютого 1919-го, Кам’янець-Подільський прихистив капелу: там проходили репетиції, навчання французької мови, провели значну роботу з підготовки до турне (обрали Раду та прийняли Статут колективу, оформили закордонні паспорти тощо), було остаточно сформовано капелу.
Саме в Кам’янці вона почала співати тепер знаменитий на весь світ «Щедрик». Усього за п’ять з половиною років український хор відвідав 17 країн світу, понад 200 міст на трьох континентах, охопивши сотні тисяч слухачів. Було проведено понад 600 концертів у світових музичних центрах.
Варто ще згадати, що композитор Микола Леонтович з 1892-го по 1899 рік навчався у Подільській духовній семінарії, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опановував скрипку, фортепіано, духові інструменти, почав опрацьовувати народні мелодії, керував студентським хором.
На виставці «Кам’янецькі ноти і крила «Щедрика» представлять унікальні документальні раритети з історії української колядки з музикою Миколи Леонтовича та її англомовного бренду — Carol of the Bells. Експонати — з колекції Анатолія Паладійчука.
Родзинкою виставкового проєкту стане другий примірник Свідоцтва про закінчення Подільської духовної семінарії Леонтовичем Миколою Дмитровичем. Цей документ із фондів Хмельницького обласного державного архіву експонується вперше (лише у день відкриття виставки).
Ще презентують екскурсійний маршрут пам’ятними місцями Кам’янця-Подільського, пов’язаними з історією «Щедрика» та української державності доби Директорії УНР. А подивитися є що.
Зокрема, це будівля колишньої Подільської духовної семінарії; міський будинок культури, де 23 жовтня 1918 р. відбувся святковий концерт з нагоди відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету, тоді співав хор під керівництвом Олександра Кошиця; будівля колишнього готелю «Бель-Вю», де жили співаки Української республіканської капели.
А в храмі Успіння Пресвятої Богородиці (в минулому Архієрейська Свято-Успенська церква) Микола Леонтович був свого часу півчим Архієрейського хору. А ще в місті діяла резиденція Директорії УНР.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>