Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Українських книжок має бути значно більше. (facebook.com/UkrainianBookInstitute)
Культурні діячі України вимагають від президента Володимира Зеленського нарешті підписати так звані «книжкові» закони - №6287 та №7459, які не лише підтримають вітчизняних книговидавців, але й звільнять інформаційний простір від російського впливу.
Адже дані закони були ухвалені Верховною Радою ще 19 червня 2022 року.
Як інформує Україна молода, про підтримку цієї ініціативи повідомляють у соцмережах письменники Сергій Жадан, Тамара Горіха Зерня, артистка Ірма Вітковська, колишній очільник Інституту національної пам’яті, нардеп Володимир Вятрович, видавець Антон Мартинов та інші.
На думку митців, розробка і ухвалення цих законів стали прикладом плідної співпраці громадського суспільства, представників законодавчої й виконавчої влади, культурних індустрій в інтересах української культури і національної безпеки України, звільнення нашої країни від руйнівних російських впливів.
Втім, 15 днів, відведених Конституцією для підписання законів президентом, вже минули, тоді як «агенти російського впливу розгорнули потужну кулуарну роботу», спрямовану на зрив підписання книжкових законів.
«Закони ухвалені консенсусом у понад 300 голосів і отримали підтримку абсолютно всіх фракцій і груп парламенту. Жоден депутат не проголосував проти і не утримався.
Така неймовірна одностайність парламенту і широка підтримка в суспільстві цих законів, здавалося б, не залишають сумніву, що вони будуть швидко підписані і працюватимуть на благо України», – йдеться у зверненні до президента.
«Сам факт, що в такій однозначній ситуації, де з одного боку – український інтерес, національна безпека, одностайна підтримка книжкової галузі, суспільства і парламенту, а з іншого – інтереси держави-агресора і її п’ятої колони в Україні, закони досі не підписані, не може не турбувати.
Жодні лобісти російських інтересів не повинні мати можливостей гальмувати набуття чинності важливими законами, тим більше – під час війни», - акцентує Володимир В’ятрович.

А Сергій Жадан додає: «Український культурний та інформаційний простори мають належати Україні, мають формуватися Україною, і мають працювати на Україну та її громадян. Наша державність сьогодні - це не лише зброя, якою ми воюємо, а й книжки, які ми читаємо. В умовах війни культура може бути як потужною конструктивною опорою, так і очевидною п'ятою колоною.
Одне слово, як говорив Микола Григорович Хвильовий: "Геть від Москви!" Сподіваюсь, президент України все підпише і закон запрацює».
Діячі культури нагадують, якщо ці закони вступлять у дію, в Україну не ввозитимуться і не продаватимуться книжки російських видавництв, а з наступного року не видаватимуться і книжки авторів-громадян держави-агресора.
Також, згідно із законопроектами, оригінальні твори в Україні видаватимуться будь-якими мовами, але зарубіжну літературу з 2023 року видаватимуть саме в українських перекладах.
Окрім того, держава має компенсувати видатки на оренду книгарням, які продають книжки українською мовою. А кожна новонароджена дитина і кожна дитина, якій виповниться 14 років, отримає сертифікат на купівлю українських книжок.
Нагадаємо, 19 червня 2022 року Рада також ухвалила законопроєкт №7273д, який забороняє російську музику в українських медіа та у громадському просторі. Цей закон був підписаний президентом.
Як повідомляла "УМ", обсяги книговидання в Україні на початку року скоротилися приблизно на 60%.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>