Спогад для Майбутнього. Чим українців під час війни вабить театр?
Чим українців нині, під час війни, вабить театр? >>
Імпровізованою сценою для збірного струнного квінтету, учасники якого репетирували свій виступ поміж вибухів, стали східці метро. (facebook.com/kharkivmusicfest/Олександр Осіпов)
П’ятий міжнародний фестиваль класичної музики, який традиційно збирає у Харківській філармонії відомих музикантів з усього світу, цього разу відкрився на станції метро «Історичний музей».
Замість мистецької публіки у строгих костюмах та вечірніх сукнях, музикантів вітали втомлені, але незламні духом харківці, які залишаються в місті попри нескінченне бомбардування рашистської артилерії. Сьогоднішня підземка – єдине місце у Харкові, де можна почуватися у відносній безпеці.
У програмі концерту – шедеври Баха, Шуберта, Дворжика, Скорика, а також обробки українських народних пісень, створені спеціально для п’ятого фестивалю молодим харківським композитором та диригентом Володимиром Богатирьовим.
Імпровізованою сценою для збірного струнного квінтету, учасники якого репетирували свій виступ поміж вибухів, стали східці метро. Зворушені слухачі розмістилися поруч. Багато хто тримав на руках немовлят і домашніх улюбленців.
Запам’яталися очі дівчинки у віночку та хлопчика років шести, які уважно слухають гімн України. «Це був найкращий концерт у моєму житті, - крізь сльози сказала альтистка Молодіжного оркестру «Слобожанський» Тетяна Жур. – Якщо ми, класичні музиканти, можемо підтримати людей своєю музикою, ми будемо робити це у будь-яких умовах».
Разом з Тетяною, на сцену «KharkivMusicFest», який за п’ять років свого існування став членом Асоціації європейських фестивалів Європи, вийшли викладачі харківських мистецьких навчальних закладів Ольга Пищита (скрипка), Станіслав Кучеренко (скрипка), Сергій Дикарьов (контрабас). А також артист оркестру театру опери та балету Денис Карачевцев (віолончель).
Незмінний директор фесту Сергій Політучий скромну кількість учасників пояснив тим фактом, що з міста змушені були виїхати чимало жінок-музикантів. Відповідно через війну не прибули до Харкова митці з інших міст та країн.
«І все ж нам здалося, що посеред теперішнього мороку, дуже важливо продемонструвати вічні цінності, - сказав він. – А також підтвердити той факт, що у нашої співучої, красивої, інтелектуальної країни є майбутнє. Коли говорять гармати, музи не мовчать».
Для слухачів з підземки концерт харківського квінтету став чимось на зразок символічного підтвердження неминучої перемоги. Зрештою, місто – це не стільки урбаністичний простір, скільки люди, які його створили і мають залізний намір відтворити його заново.
«Нас бомблять, а ми йдемо слухати музику, - сказав у своєму виступі мер Ігор Терехов. – Нас знищують, а у цей час наші аніматори спускаються до метро, аби розважити дітей. Наша з вами воля до життя сильніша забудь-якого агресора, який хоче нас вбити лише за те, що ми українці. Але наша перемога з кожним днем стає усе ближчою».
Як повідомляла «УМ», Чернігівський академічний камерний хор імені Дмитра Бортнянського відмовився виконувати твори російських композиторів.
Чим українців нині, під час війни, вабить театр? >>
У столичному Театрі драми і комедії на лівому березі «виставу у виставі» з назвою, що в перекладі означає «повна зупинка» — «Ha*l*t», показали майже через півтора року після того, як її київські актори вперше зіграли у Німеччині. >>
Сьогодні, 13 листопада, 135 років від дня народження Остапа Вишні (справжн. – Губенко Павло Михайлович), українського письменника-сатирика і гумориста. Автор збірок «Діли небесні», «Вишневі усмішки», «Кому веселе, а кому й сумне». >>
У кінокоманді, яка працювала над фільмом “Довбуш” - п'ятеро членів творчої групи загинули, щесемеро – зникли безвісти на фронті. >>
У столичному Музеї Ханенків 16 листопада відбудеться показ перформансу та відеоінсталяції «Втрачений рух» мисткині Нани Бякової, яка народилася в Миколаєві. >>
Поетичні книжки зазвичай іменують збірками. >>