Автентика поблизу Євпаторії: 10 пісень кримських татар звучать у проєкті «Емєль»

Десять композицій у виконанні сучасних українських і кримськотатарських артистів, створені у рамках нового культурологічного проєкту “Емєль” за підтримки Українського культурного фонду. Через сучасну форму та звучання вони покликані популяризувати автентичну кримськотатарську нематеріальну культурну спадщину.

Ідея створення проєкту належить засновниці громадської організації “Алєм” кримській татарці Есмі Аджієвій та керівникам ансамблю української музики “Божичі” Іллі Фетисову та Сусанні Карпенко, які у 2005-2006 роках вирушили у етнографічну експедицію до Криму.

У поселенні кримських татар поблизу Євпаторії їм вдалося записати підбірку автентичних пісень, типових для цього краю, від виконавиць 1920-1930-х років народження - носіїв традиційної манери виконання народних пісень. За словами фольклористів, вони відзначили багато спільного в культурах українців та кримських татар.

«У 2008 році в районі Ізмаїл-бей міста Євпаторія ми познайомились з жінками 1920-1930-х років народження, а ні для кого не секрет, що фольклор найкраще зберігають представники старшого покоління, і серед них нам пощастило знайти дуже гарних співачок, - каже співавтор проєкту “Емєль” Ілля Фетісов. -

Вони були справжнім джерелом народної пісні - знали дуже багато пісень та співали їх у традиційній старовинній манері виконання. Ми тоді ще відмітили, наскільки багато спільного є у кримскотатарському та українському пісенному звукоутворенні, є схожі слова, відчувається схожий дух цих пісень».

У подальшому саме цей мистецький архів було покладено в основу проєкту «Емєль». Ключовою ідеєю проєкту є збереження та популяризація нематеріальної культурної спадщини предків, актуалізація стародавнього мистецтва у сучасному світі.

Протягом декількох місяців під орудою Сусанни Карпенко, головного хормейстера Національного театру імені Івана Франка, йшла кропітка репетиційна робота з учасниками проєкту.

Адже, окрім носіїв культури - кримськотатарських виконавців - Джамали, Ельвіри Сарихаліл, Аліє Хаджабадінової та Ділявера Османова - долучились і популярні українські актори,  київські «франківці»:

Наталя Сумська, Тетяна Міхіна, Олександр Печериця, Дмитро Чернов. Композиції, які виконують артисти, різні за жанрами та звучанням; воги передають багатогранну палітру музичного мистецтва кримських татар.

«Мені здається, що я взагалі не могла б робити будь-що у своєму житті без кримськтатарських пісень. Чи то я співаю свою музику авторську, чи співаю будь-що, це - база. Я завжди звертаюсь до кримськотатарських пісень, якщо мені потрібно знайти глибину, якщо потрібно знайти складність, віртуозність. В цих піснях абсолютно все, там такий скарб - тільки відкрий!», - каже співачка Джамала, переможниця пісенного конкурсу Євробачення 2016.

А народна артистка України Наталія Сумська додає, що такі проєкти надзвичайно важливі нині, у контексті збереження надзвичайно багатого культурного надбання  народу, який потерпає від російського агресора. 

«Наш Крим чекає наших вчинків, наших висловлювань, наших дій. І всі митці, всі, хто причетний до культури, обов’язково повинні виявити це. Ми маємо боротись за нашу культуру, - каже Наталія Сумська.  

-  Кримськотатарська культура дуже древня, потужна. Занурившись у неї можна отримувати нескінченну кількість сюжетів для постановок на сцені, кінематографу. Ми ж поки що у такий спосіб - нашого мистецького проєкту «Емєль» - даємо посил нашим побратимам, нашим рідним кримчанам, що ми з ними. І віримо, що скоро ми знову з’єднаємося».

Самобутній музичний супровід до кожної з пісень створила українська композиторка, авторка численних камерних, симфонічних творів, музики до кіно Алла Загайкевич. Вона,  фахівець у електронній музиці, створила звукове тло для кожної композиції, відповідно до характеру і образу цієї пісні.

Враховуючи різні мистецькі, акторські, музичні досвіди кожного з учасників проєкту, авторка підбирала акомпанемент та музичний супровід, насичувала звучання пісень звуками природи - води, вітру, степу, притаманних Криму. Саме таким чином, впевнена вона, буде збережена максимальна природність кожного виконавця і максимально природнє виконання кожної пісні.

«Із кримськотатарською культурою я вперше зіткнулась під час роботи над фільмом «Мамай» Олеся Саніна, і вона мене вразила - своєю глибиною, силою духу, своєю правдивістю. Це культура, яка співміряється у мене з відчуттями простору: відкритого степу, вітру, природи, а також великої пам’яті та великого болю. Це згадка про культуру, яку ми втрачаємо, яка йде від нас, і такі проєкти - спроба підтримати її, притримати, не впустити, не забути, не віддати на поталу ворогу - саме це мене тримає в цьому проєкті”, - каже композиторка і наголошує на тому, що у сучасному світі надзвичайно важливо у будь-який доступний спосіб зберігати культурні надбання предків.

«Мій досвід учасниці етнографічних експедицій, що розпочався для мене ще наприкінці 1980-х році і продовжується дотепер, показує, що кожен з нас має долучитись до збереження культури. Кожного разу, коли ви десь подорожуєте - звертайте увагу на тих людей, які є поруч з вами. Записуйте, зберігайте та поширюйте ці пісні, традиції, ремесла. Адже, це наша основа, наше коріння», - каже композиторка.

Режисер Остап Костюк, автор до того резонансного документального проєкту «Жива ватра», створив десять відео-робіт. Сучасний віджеїнг з використанням автентичних кримськотатарських орнаментів та елементів нематеріальної культурної спадщини кримських татар перекликається з сенсами кожної з композицій.

«Емєль» - з кримськотатарської на українську перекладається як “прагнення”. Прагнення пізнати, зберегти, познайомити. Саме таким є новий культурологічний проєкт, що був створений для популяризації самобутньої кримськотатарської культури. Через нематеріальну культурну спадщину, через старовинні кримськотатарські пісні, за словами авторів, вони прагнуть донести до українців красу та великий діапазон почуттів і глибинних сенсів, притаманних кримськотатарському народу.

Співавтор проєкту “Емєль” Сусанна Карпенко додає: “Гасло нашого проєкту “Зберегти, пізнати, познайомити”. Ми прагнемо оживити, озвучити наші унікальні архівні записи, ми прагнемо актуалізувати кримськотатарску культуру у сучасному культурному просторі України, для якого вона рідна. І від цього ми збагатимось”.

Усі пісні в проєкті “Емєль” виконані кримськотатарською мовою, втім кожне презентоване відео містить і їх художній переклад на українську мову. Текст включений у зображення не у якості субтитрів, а, завдяки динамічним зйомкам, вписаний у художнє вирішення кожного відео-кліпу.

Усі відео проєкту “Емєль” доступні за наступним посиланням.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Юлія ДАЦЕНКО