Ансамбль Анджея Косендяка із Вроцлава виступить у київському костелі

До Києва приїжджає знаменитий ансамбль  Wroclaw Baroque Ensemble, якому 15 років.

Виступатиме колектив під диригуванням свого засновника та постійного керівника Анджея Косендяка 19 жовтня о 19.30 у костелі Святого Олександра, де не часто відбуваються концерти.

Для всіх бажаючих вхід вільний (зрозуміло, з дотриманням карантинних правил).

У 2005-му Анджей Косендяк став директором Вроцлавської філармонії, а також Міжнародного фестивалю Wratislavia Cantans та змінив обличчя обох цих інституцій, перетворивши їх у Narodowe Forum Muzyki  (NFM). Власне, саме Анджей Косендяк керував проєктом будівництва NFM — сьогодні одного з найкращих концертних залів Європи.

Завдяки цьому Вроцлав — є потужною складовою європейської музичної культури, разом з такими містами, як Відень, Мюнхен, Берлін та Париж.

Двадцять музикантів Wroclaw Baroque Ensemble у Києві співатимуть та гратимуть на копіях старих інструментів, які відрізняються від їх сучасних видів. Скажімо, скрипки мають коротший гриф, а духові інструменти зберігають належний попередній епосі вигляд, що, звичайно, дає інше  звучання.

Із Вроцлава спеціально привезуть  малий старий орган - позитив, щоб автентична музика XVI - початку XVIII століть прозвучала так, як це було колись. Цей інструмент відрізняється від портативного органу тим, що він більший і його не тримають під прямим кутом до тіла виконавця. Він також має більшу клавіатуру.

У Києві концерт у рамках Music First – Музика першої Рѣчі Посполитої відбудеться за підтримки Міністерства культури, національної спадщини та спорту Республіки Польща, міста Вроцлава та Національного форуму музики (Вроцлав).

Виокремленим у програмі концерту польської барокової музики є твір українського композитора Миколи Дилецького (1630?-1690?)  «Слава. Єдинородний» - фрагмент з «Реквіяльної літургії».

«У часи Першої Речі Посполитої вагомою її частиною була все-таки Україна — концерт iз такою назвою без хай і невеликого українського акценту був би якось неповноцінним, - пояснює диригент Роман Ревакович в інтерв’ю газеті «Україна молода» -  На мою думку, варто пам’ятати, що цей досвід Першої Речі Посполитої нині є також підставою долучення України до цивілізації Західної Європи».

Україна молода є одним з інформаційних спонсорів концерту.

ПРОГРАМА КОНЦЕРТУ

Міколай Зєленський (друга пол. ХVI ст. – після 1615)

- Ecce (Дивіться)

- In Monte Oliveti (На Оливковій горі)

- Salve festa dies (Вітайте святковий день)

Микола Дилецький (1630?-1690?)

- Слава. Єдинородний - Фрагмент із «Реквіяльної літургії»

Марцін Мєльчевський (? – 1651)

- Triumphalis dies (Тріумфальний день)

- Missa triumfalis: Kyrie, Gloria (Меса тріумфальна: Господи помилуй, Слава)

- Canzona seconda a due

- Currite populi (Біжіть, люди)

Марцін Леополіта (1540?-1589?)

- Missa Paschalis: Kyrie, Gloria, Credo, Sanctus, Benedictus, Agnus Dei (Великодня меса: Господи помилуй, Слава, Вірую, Святий, Благословенний, Агнець Божий)

Станислав Сильвестер Шажинський (близько 1692-1713 – точне  датування творів, дати народження та смерті невідомі)

- Соната

- Jesu spes mea (Ісус - моя надія)

- Gloria in excelsis Deo (Слава на висоті Богу)

Бартломєй Пенкєль (1601? – 1670?)

- Magnum nomen Domini (Велике ім’я Господнє)

- Resonet in laudibus (лунає похвала)

Яцек Ружицький (1635 – 1704?)

-Magnificat anima mea Dominum (Величає душа моя Господа)

ВИКОНАВЦІ:

АНДЖЕЙ КОСЕНДЯК – диригент

WROCŁAW BAROQUE ENSEMBLE (Вроцлав / Польща)

Альдона Бартнік, Алєксандра Туральська – сопрани

Данєль Ельґерсма, Пйотр Олех – контратенори

Мацєй Ґосман, Флоріян Крамер – тенори

Томаш Краль, Яромір Носек - баси

Збіґнєв Пільх, Міколай Зґулка – скрипки

Давид Брутті – корнет

Нанс Мартін Шлєґель, Масафумі Сакамото, Йоганнес Кронфельд – тромбони

Пшемисл Вацек – теорба

Юлія Карпета – віола да ґамба

Кшиштоф Карпета – віолоне

Марта Нєдзьвєцка – органний позитив