Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Українка Оксана Линів диригує у баварському Фюссені (Фото Петера ЗАМЕРА)
Kyiv Symphony Orchestra з великим міжнародним успіхом виступив на новому німецькому фестивалі Musikfestspiele Königswinkel у баварському Фюссені. Український колектив взяв участь у постановці музичної драми Ріхарда Вагнера «Трістан та Ізольда» та виконав симфонічну програму, генеральна репетиція якої пройшла у форматі концерту для дітей та молоді.
Престижне запрошення Kyiv Symphony Orchestra на німецький фестиваль стало можливим завдяки зірковій українській диригентці Оксані Линів та підтримці проєкту її австрійською агенцією Opera4u. На Musikfestspiele Königswinkel оркестр зіграв під орудою Оксани Линів симфонічну поему «Мазепа» Ліста, Другий фортепіанний концерт Рахманінова з українською піаністкою Катериною Тітовою та Четверту симфонію Брукнера.
Над «Трістаном та Ізольдою» у постановці Херберта Адлера оркестр працював з видатним німецьким диригентом, спеціалістом з вагнерівського репертуару Лотаром Загрозеком разом з визнаними у світі вокалістами Робертом Діном Смітом (Трістан), Кетрін Фостер (Ізольда), Херміною Май (Брангена), Міхаелем Купфером-Радецьким (Курвеналь) та Хансом-Петером Кьонігом (Король Марк).
Нагадаємо, що напередодні виступу в Німеччині Kyiv Symphony Orchestra разом з українськими солістами представив концертне виконання «Трістана та Ізольди» в копродукції з Національною оперою України, що стало першим виконанням цієї надскладної партитури в історії незалежної України. Київським проєктом диригував білоруський диригент Віталій Алексейонок.
Робота Kyiv Symphony Orchestra на німецькому фестивалі була високо оцінена диригентом Лотаром Загрозеком: «”Трістан” – це величезний виклик для кожного оркестру світу.
Особливо, звісно ж, для колективу, який не є оперним оркестром. Kyiv Symphony Orchestra був добре підготовленим, Віталій Алексейонок провів дійсно величезну роботу. Мій досвід співпраці з цим колективом показав, що український оркестр може грати Вагнера так само добре, як і німецький оркестр».
Українські музиканти також отримали схвальні рецензії від низки авторитетних німецьких видань:
Герхард Хоффман, Online Merker, 02.10.2021:
«Як запрошений оркестр, Kyiv Symphony Orchestra виступав як ансамбль надзвичайно високої якості, що складається з дуже відданих і надзвичайно молодих музикантів […] До українського оркестру приєднуються відомі диригенти, а сьогодні гостювала всесвітньо відома диригентка Оксана Линів […] Українські гості малювали інструментальну гармонію сильними оркестровими мазками».
Філіп Ріхтер, Das Opernmagazine, 10.10.2021:
«Київський симфонічний оркестр насправді не є відомим як вагнерівський оркестр. Тим більше чарували сольні виступи оркестрантів, а також загальне звучання з ями. Все було ретельно відрепетирувано! Цей оркестр, що складається переважно з молодих музикантів, повністю засвоїв партитуру».
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>