Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Усі на комедію!
На Камерній сцені Національного драматичного театру імені Франка під закриття сезону представлять «Комедію на руїнах» Марка Кропивницького.
Режисером-постановником вистави без антракту став заслужений діяч мистецтв України Петро Ільченко.
Комедія основоположника українського професійного театру, актора, режисера, драматурга, автора 40 творів Марка Лукича Кропивницького (1840-1910 рр.) сповнена соковитістю народного гумору, гротесковістю характерів, і цілком відповідає визначенню самого митця, який називав свої одноактівки «шутка-оперетка».
За сюжетом, амбітний панок Рафаїл Смородіна, картяр та гульвіса навіть не помітив, як серед «вічного свята життя» збанкрутував, і не лише матеріально, а й духовно.
Маєток розтанув на сукні картярного столу, грошенята щезли із бульбашками шампанського.
Спритні енергійні дотепні слуги, легко і невимушено, скориставшись слабкодухістю та непрактичністю хазяїна, чудернацьким чином перетворилися на господарів.
Усім майном розпоряджаються бувший економ та його дружина, Стьопка-лакей має намір одружитися із сестрою нової хазяйки, а Рафаїла запрошують в… шафери.
Навколо суцільний базар, де правлять бал гендлярі та аферисти.
Тут процвітає єдиний закон: хто перший потягнув – того й право.
Дім скоріше подібний до заїжджого двору, де останні крихти розтягує хто як може в силу свого «хисту».
У трактовці Петра Ільченка та всієї постановочної групи «жарт», що трапився із Рафаїлом, викликає безліч асоціацій, пов’язаних із нашим «буремним» сьогоденням.
Вистава насичена дотепами, несподіванками, сценічними карколомними вивертами, акторськими знахідками та гегами.
Поява кожного персонажа є своєрідним яскравим бенефісом, впізнавальним, парадоксальним і в той же час примушує нас замислитися, до якої ницості може дійти людина у своєму бажанні користолюбства і зухвалого, відчайдушно нехтування тими, хто поруч, заради власної вигоди.
У виставі задіяні: Смородіна Рафаїл Владимирович – заслужений артист України Андрій Романій, Олег Терновий; Шклянка Прокопій Демидович – заслужений Олексій Зубков, народний Володимир Ніколаєнко; Параскева Митрівна – Анастасія Добриніна, заслужена Валентина Ілляшенко; Хвеся, їх дочка – Марина Веремійчук, Марина Кошкіна; Шльопа Каплан, швець – заслужені Сергій Калантай та Олексій Паламаренко, інші.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>