Коломия: будівля з чиновницькою «надбудовою» для влади важливіша за бібліотеку

Абсурдна ситуація у процесі децентралізації владних повноважень і передачі власності склалася навколо центральної районної бібліотеки у Коломиї Івано-Франківської області. Знаходиться книгозбірня у центральній частині міста у триповерховому будинок на Театральній, 21а.

На площі 707 квадратних метрів донині сусідствували  Центральна районна бібліотека та районний відділ культури, поділивши поверхи. Від початку 2021 року бібліотека мала перейти на баланс міста.

Проте районна та міська ради якось по-різному зрозуміли фразу «приміщення бібліотеки». Район погоджується передати місту лише 280 квадратних метрів, на яких функціонувала бібліотека, а місто вимагає всі 707!

Й абсурдність, яка проситься під перо маститих сатириків, у тому що формально каменем спотикання коломийських посадовців стало те, що вони готові принести у жертву бібліотеку – вагому частину фундаменту системи культури й просвітництва заради «надбудови» – місця, де працюють функціонери, які без тих же бібліотек, мистецьких шкіл тощо взагалі перетворюються на нулі без паличок.

Бо бібліотеки можуть преспокійно працювати і самостійно. А відділи культури, управління і навіть міністерство без закладів культури – саме це «гроші на вітер» громад і держбюджету, тобто платників податків.

Працівники Коломийської центральної районної бібліотеки з захисниками-активістами 20 січня зустрілися з міським головою Богданом Станіславським. Зі слів очільника міста, документу про передачу  від районної влади будівлі, в якій знаходиться центральна районна бібліотека (на балансі якої вона знаходиться),  – немає.

І позиція голови непохитна: бібліотеку приймуть на баланс міста, лише за умови передачі не тільки частини приміщення бібліотеки, а всієї будівлі по вулиці Театральна 21а.  Інші  варіанти не розглядаються.

«У голові не вкладається, що людям при владі спало на думку закрити бібліотеку та ще й мою улюблену, - емоційно коментує Вікторія Бойчук, завідувачка відділу у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, випускниця Києво-Могилянської академії.  - Принаймні поміж рядків читається та зі слів міського голови складається враження, що коломийській громаді потрібна будівля, але не ця бібліотека?

Так-от, я належу до цієї громади - і мені необхідна саме ця бібліотека з її очільницею і персоналом, які навіть смаки окремих своїх читачів знають і враховують їх під час поповнення книжкових фондів. Знаю це з власного досвіду, тому щиро вболіваю за збереження улюбленої книгозбірні.  Востаннє, як я в них була, дівчата з нового року обіцяли надати доступ до ще новіших надходжень. У мене добрий кавалок життя на цій бібліотеці зав'язаний, тож я шокована». 

Очільниця бібліотеки Наталія Тарновецька неодноразово зверталася до районної влади  та щоразу отримувала відповідь на зразок «приміщення бібліотеки ми передали, чого ще треба?»  І бібліотекарів, і користувачів книгозбірні мало втішає: «до лютого ще є час». Уже понад три тижні січня минули.

«Зійшлися люди, які мислять книжковим фондом, та люди, які мислять квадратними метрами нерухомості, - констатує Наталя Мочернюк, присутня на зустрічі коломийської міської влади з бібліотекарями і захисниками книгозбірні, працівниця  Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАНУ. - Колектив шкода: згрубша середній вік бібліотекарки там, як писав Андрухович у романі, "з кращого боку сороківки". Ці люди можуть розвивати цей заклад, фонди якого за останні роки так збагатилися. сподіваємося на мудрість керманичів. ЦРБ буде лакмусом для нової влади».

«Якщо закриватимемо бібліотеки і школи, з часом доведеться будувати тюрми, –  упевнений Василь Глаголюк, голова Коломийського міськрайонного товариства ''Просвіта» імені Тараса Шевченка. –  Сподіваюся, що очільникам міста і району вистачить здорового глузду для вирішення цієї проблеми. Пропоную зазначене приміщення повністю передати для бібліотечної сфери Коломийської ОТГ, створивши таким чином централізовану систему.

У Коломиї вже давно назріло питання створення наукової бібліотеки, розширення краєзнавчого відділу тощо... Особисто я готовий передати для такої бібліотеки з власної книгозбірні більше тисячі книг безкоштовно. Знаю чимало шанованих людей в місті і районі, які підтримують таку ідею».

ТАКЕ БУЛО

У найменшу бібліотеку надходило 10 газет і 8-9 журналів

Нагадаємо, Коломия – місто з населенням близько 60 тисяч осіб. Окрім десятка загальноосвітніх шкіл тут є  театр та всім відомий музей «Писанка», більше 10 храмів.  Культурницьке життя міста досить помітне.

На сайті Коломийської районної бібліотеки можна прочитати про історію  книгозбірень у тих краях. «На Коломийщині здавна шанували книжку, розуміли її значення», - так починається розповідь. Перші згадки про коломийські книгозбірні (церковні) сягають ХІV століття.

З першої половини ХІХ століття з’являються як публічні так і приватні бібліотеки: бібліотека Покутського музею, відомі бібліофіли Іван Озаркевич, родина Карпінських, М.Білоус, А.Крушельницький, І.Білинкевич.

З утворенням на Коломийщині товариства «Просвіта» зростає кількість бібліотек по селах. У 1920-1930-х роках тут діють 42 великі громадські бібліотеки.

На початку 40-х років ХХ ст. відкрито центральну районну бібліотеку в Коломиї. 1 травня 1980 – рік створення Коломийської районної централізованої бібліотечної системи. На той час вона об’єднувала 81 бібліотеку: центральну районну бібліотеку, 69 сільських, 2 дитячі і 4 масові бібліотеки в Коломиї, районну дитячу бібліотеку, 2 селищні масові і 2 селищні дитячі бібліотеки, де працювали 151 чол.

1986 – у зв’язку із зміною адміністративно – територіального поділу Коломийського району до ЦБС долучилися ще 6 бібліотек Городенківського району (4 сільські, масова і дитяча бібліотеки смт. Гвіздець).

У той час бібліотеки району нараховували 1 142 024 примірники книг; обслуговували 82 021 читача; у найменшу бібліотеку надходило 10 газет і 8-9 журналів, у великі сільські бібліотеки – 15-25 газет і 15-28 журналів.

1991 рік – українське книговидавництво та книгозбірництво опинилось в жалюгідному стані. Впродовж 1991-1995рр. на Коломийщині закрито 7 бібліотек; дуже незначне комплектування, бібліотеки отримують 2-5 найменувань періодики.

1996 рік – Коломийська ЦБС налічує 77 бібліотек (69 сільські).

З 2017 року директором Коломийської ЦБС працює Тарновецька Н.В.. Коломийська ЦБС налічує 37 бібліотек-філій: з них 2 дитячі, 2 селищні, 32 бібліотеки-філії та центральну районну бібліотеку.

В об’єднаних територіальних громадах працювало 35 бібліотек: Нижньовербізька ОТГ – 4 бібліотеки, П’ядицька ОТГ – 6 бібліотек, Матеївецька ОТГ – 10 бібліотек, Печеніжинська ОТГ – 10 бібліотек, Коршівська ОТГ – 5 бібліотек.

Загальний фонд ЦБС (центральної бібліотечної системи) станом на 01.01.2019 р. налічував 437 898 примірники (з них 50 648 – ЦРБ). Наприкінці минулого року повідомили про поповнення загального фонду 1 080 новими  книжками від Українського інституту книги, які розподілили між бібліотеками.

Прикметно, що ще у  2011 році центральна районна бібліотека взяла участь у ІІ раунді проєкту “Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до мережі Інтернет” програми “Бібліоміст” та стала переможцем. Згідно умов проекту, в бібліотеці відкрили центр для користувачів з безкоштовним доступом до мережі Інтернет, було надано 6 комп’ютерів з ліцензійним програмним забезпеченням, принтер і сканер.

У 2013 році Коломийська центральна районна бібліотека перемогла в V раунді названого проєкту “ й отримала ще 3 комп’ютери і принтер.

Історія про реформування 2020- 2021 років ще не дописана.

Як повідомляла УМ, 15-річна активістка, учасниця і переможниця  багатьох літературних конкурсів Аліна Шевченко з міста Олександрія намагається самотужки врятувати районну бібліотеку імені Дмитра Чижевського від ліквідації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Телеведучий Олег Панюта: Вимагайте від чиновників не чіпати бібліотеки