Ірма Вітовська мріє про роль Олени Теліги в кіно

Актриса театру та кіно, заслужена артистка України Ірма Вітовська мріє зіграти роль української поетеси, публіцистки, діячки ОУН Олени Теліги. При цьому, вона вивчає житєвий шлях поетеси і члена ОУН.

Про це Вітовська повідомила в інтерв'ю Укрінформу, оприлюдненому в неділю.

«Я чесно кажу, мені б хотілося втілити на екрані Олену Телігу в останні 3 роки її життя, коли перед нею постав безкомпромісний вибір. Не знаю, чи вдасться це колись», - сказала Вітовська.

Актриса додала, що зараз глибоко вивчає життєвий шлях Олени Теліги, і абсолютно входить з нею в «цей крайній ступінь безкомпромісності», оскільки сьогодні такий час, що не можна йти на компромісні речі.

«Я люблю фразу Олени Теліги: «Подвиг - це щоденна цивільна праця», і коли до тебе приходять домовлятися, немає компромісу в тому, хто і про що тебе просить. Зараз від безкомпромісності залежить все наше майбутнє. І коли кожен на своєму місці буде спиратися на букву закону і на букву заповіді, ми підемо далі», - наголосила Вітовська.

Довідка «УМ»

Після початку радянсько-німецької війни в липні 1941 Олена Теліга в складі похідних груп ОУН разом із чоловіком і кількома друзями нелегально перейшла кордон і переїхала до Львова, у вересні прибула до Рівного, а 22 жовтня 1941 року автомобілем доїхала до окупованого німецькою армією Києва.

Організувала Київське відділення Спілки українських письменників та співпрацювала з редакцією «Українського слова». Після арешту редакції «Українського слова» Теліга не брала до уваги постанови нацистської влади: ігнорувала вказівки гітлерівців зухвало і принципово.

7 лютого 1942 року почалися арешти. Друзі її попереджали, що гестапо готує засідку, проте вона втікати не збиралася, говорячи: «Ще раз із Києва на еміграцію не поїду! Не можу...».

Її заарештували разом з чоловіком. У київському гестапо Олена Теліга перебувала у камері № 34. На сірому гестапівському мурі залишила вона свій останній автограф: угорі намальовано тризуб і напис  «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».

Місце та дата загибелі поетеси та її чоловіка невідомі, але оскільки у лютому відбувались масові розстріли у Бабиному Яру, то 21 лютого 1942 року вважають днем пам'яті української письменниці та її чоловіка.