Людмила Полуніна: Питання зеленої генерації надмірно політизоване

07:33, 01.10.2022
Людмила Полуніна: Питання зеленої генерації надмірно політизоване

«Зелений» тариф зменшено в односторонньому порядку і держава своєчасно не виконала взяті на себе в обмін на це зобов’язання. (aseu.org.ua)

Членкиня правління АСЕУ, керівниця компанії «Солар Енерджі Інвестментс Україна» Людмила Полуніна поділилася з сайтом Аосціації сонячної енергетики України  історіями про те, як СЕС компанії та співробітники перебували в окупації, про проблеми з виплатами по ЗТ, та про мрії і плани на майбутнє.

 

Людмило, вітаємо! Розкажіть, будь ласка, чи змінилася діяльність компанії «Солар Енерджі Інвестментс Україна» з початком широкомасштабного вторгнення?

 

Звісно, змінилася. Маємо мобілізованих працівників, які пішли захищати Батьківщину в лавах Збройних Сил України, намагаємося усіляко підтримувати їх. Крім того, з 24 лютого 2022 по 1 квітня 2022 наші найбільші СЕС, розташовані біля українсько-білоруського кордону, були в окупації. Як відомо, окупанти в перші дні вторгнення знищили в регіоні вишки мобільного зв’язку, пошкодили інтернет-мережі. Тому майже тиждень я перебувала в невідомості щодо долі працівників, які залишалися на станціях.

 

Потім одному з диспетчерів вдалося вийти на зв’язок, і скажу відверто, мені відлягло від серця, що всі живі і здорові. Найстрашніше для мене було втратити людей. З 9 березня 2022 російські окупанти пошкодили електромережі в регіоні, і з цього дня аж до середини квітня наші СЕС були відключені від мереж та не генерували електроенергію.

 

А загалом із початку вторгнення зросла кількість диспетчерських команд на зменшення навантаження, що потягло за собою зменшення генерації і, відповідно, зменшення доходів та збільшення витрат на відшкодування небалансів, суттєво зменшилися надходження як за реалізовану електроенергію, так і виплати компенсації за обмеження.

 

Це викликало фінансові труднощі, пов’язані з неможливістю виконання своїх зобов’язань. Хоча треба віддати належне, що останнім часом ситуація з розрахунками трохи покращилася. А діючі обмеження на переказ валютних платежів за кордон повністю унеможливили виконання компанією зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами, що були укладені до 24 лютого 2022 р.

 

 

Як із початком війни ваші оператори реагували на команди диспетчерів?

 

Як я вже казала, з 24-25 лютого 2022 був повністю відсутній будь-який зв’язок зі станціями. Оператори встигли прийняти лише команду на обмеження генерації, яка надійшла вранці 24 лютого. А 1 березня я сама телефонувала до диспетчерської служби НЕК «Укренерго», щоб дізнатися, чи діє ще команда на обмеження. Поновився зв’язок, у тому числі й інтернет, 15 квітня, і з цього дня наша диспетчерська служба відновила роботу у відносно нормальному режимі.

 

В цілому, на мій погляд, системний оператор виявися не готовий до таких випробувань.

 

Як станції пережили окупацію? Які управлінські рішення допомагали вийти з кризи?

 

На початку березня одна СЕС пережила обстріли з гелікоптера, унаслідок яких було частково, але не критично, пошкоджено обладнання. Тож наразі станція працює, хоч і не на повну потужність. Нам пощастило, що станції розташовані за межами населених пунктів. Тому непрохані «гості» навідалися до нас лише наприкінці березня, фактично перед самою деокупацією. Заїхали на бойовій броньованій машині на територію станції, протаранивши ворота. Звісно, зайшли в приміщення, здійснили обшук, вивертали шафи й тумбочки, перевіряли телефони працівників. На щастя, обійшлося без жертв.

 

Найгірше в цій ситуації було те, що з працівниками був відсутній стабільний зв’язок, а також те, що ці території були ізольовані, внаслідок чого практично не було можливості забезпечити наших працівників хлібом, продуктами, ліками, товарами першої необхідності, не кажучи вже про їхню евакуацію.

 

Разом з тим, у березні ми знайшли спосіб доставки гуманітарного вантажу працівникам, і хоч він був ризикований, я вдячна людям, що допомогли нам доставити продукти на станцію та вивезти з окупації бажаючих. І, звичайно, я дуже вдячна нашим мужнім працівникам, які з відчуття обов’язку не залишили станції напризволяще і продовжували виконувати свої функції.

 

Ми постійно підтримували зв’язок з інтернет-провайдером, з оператором системи розподілу, з НЕК «Укренерго», вручну формували фактичні обсяги генерації та передавали ОСР для своєчасного завантаження на платформу MMS. А вже після деокупації різного роду ресурсами допомагали відновлювати мережі.

 

Які Ви бачите шляхи розв’язання проблем із виплатами по ЗТ? На Вашу думку, галузь після війни буде більш активно розвиватися, чи й надалі будуть обмеження з боку влади?

 

Проблеми з виплатами за ЗТ виникли не після 24 лютого 2022 р., а були, на мій погляд, штучно, якщо не створені, то поглиблені, ще у 2020 році. Це і надмірна політизація питання зеленої генерації, й імпорт електроенергії з білорусі й росії, і маніпуляції на ринку електроенергії, і неспроможність регулятора своєчасно реагувати на виклики, і безпідставне втручання Міненерго в роботу гарантованого покупця, і постійні суперечності між Укренерго та гарантованим покупцем.

 

Колись мій вчитель фізики казав: «Все геніальне – дуже просте». Тож перефразовуючи, скажу, що шляхи розв’язання проблем із виплатами насправді досить прості, але пов’язані з прийняттям непопулярних рішень. В першу чергу, тарифи на електроенергію для побутового споживача повинні бути адекватні, враховувати собівартість виробництва та передачі електроенергії.

 

По-друге, ефективна боротьба з маніпуляціями на ринку електроенергії на законодавчому рівні та з боку регулятора, який, на мій погляд, не справляється або не бажає справлятися зі своїми функціями. Про це свідчать прийняття ним хаотичних та несвоєчасних рішень, як от спроба повернення до старої моделі функціонування ринку електричної енергії. Цим фактично було б перекреслено роки кропіткої роботи по становленню нової моделі ринку та об’єднанню з європейською енергосистемою.

 

По-третє, джерелом виплати за ЗТ може бути і плата за міждержавний перетин для експорту електроенергії, про це також неодноразово говорилося системним оператором та учасниками ринку. І, наскільки мені відомо, ці кошти дійсно частково спрямовуються на погашення боргів перед виробниками. До речі, останніми днями гарантований покупець здійснив виплати на погашення боргів за придбану «зелену» електроенергію у 2021 році.

 

На превеликий жаль, я поки що не бачу передумов для активного розвитку галузі. «Зелений» тариф зменшено державою в односторонньому порядку і, на жаль, держава своєчасно не виконала взяті на себе в обмін на це зобов’язання щодо проведення розрахунків із «зеленими» виробниками; у 2022 році на період воєнного стану регулятором зафіксовано тариф на рівні валютного курсу станом на 30.12.2021 (≈30 грн), а на сьогодні офіційний курс євро вже перевищив позначку в 36 грн.; затримки виплат виробникам і лімітування цих виплат; невизначена ситуація з відшкодуванням небалансів; постійні обмеження генерації з боку Укренерго; і, зрештою, відсутність у держави, регулятора та системного оператора будь-якої стратегії для вирішення проблем «зеленої» енергетики.

 

Усе це не вселяє оптимізму. Якщо політика держави стосовно виробників з альтернативних джерел енергії не зміниться, то очікувати якоїсь значної активізації в цій сфері, на мою думку, не варто.

 

Про що сьогодні мріє Людмила Полуніна, та які цілі ставить на короткострокову перспективу щодо розвитку компанії?

 

Думаю, не помилюся, коли скажу, що найпершою моєю мрією, як і в кожної людини в Україні, є наша перемога. Я щиро вірю в перемогу і впевнена в ній. Зараз ми повинні багато працювати – спочатку на перемогу, а потім на відбудову країни. Для цього нам усім треба об’єднатися заради нашої перемоги, і це не повинні бути пусті слова, ми насправді маємо це зробити.

 

Ще я мрію про те, що одного прекрасного дня ми прокинемося в країні, де рівність суб’єктів будь-яких правовідносин буде не просто задекларованою нормою в Конституції, а реальністю.

 

Хочу, щоб у наших державних інституцій нарешті зійшлися слово і діло. Бо на словах, особливо перед західними партнерами, наша держава тільки те й робить, що розвиває і підтримує сектор відновлювальної енергетики, а на ділі виходить протилежне – держава системно приймає управлінські рішення, спрямовані на дискримінацію галузі ВДЕ, внаслідок чого остання наразі переживає глибоку кризу і перебуває на межі знищення, а стратегії її підтримки та відновлення довіри інвесторів поки що немає.

 

У короткостроковій перспективі наше завдання – здійснити комплекс заходів, спрямованих на відновлення пошкоджених об’єктів та відшкодування збитків, завданих агресором. Також ми плануємо долучитися до створення систем накопичення електроенергії. Це досить перспективний напрямок діяльності, що дозволить істотно збалансувати енергосистему та ринок електричної енергії.

 

А загалом хочеться нарешті працювати в нормальному режимі, забезпечувати генерацію «зеленої» енергії і вносити цим свій невеликий внесок у захист довкілля. Я хочу бачити, що наша компанія процвітає і є успішною в успішній і квітучій Україні. І ми робитимемо все можливе й неможливе, щоби ці мрії стали реальністю.