Європейські вчені вивчили особливості харчування понад ста тисяч осіб, (Фото: Вікіпедія)
Перше місце серед причин смертності у світі посідають серцево-судинні захворювання. Недавнє дослідження пролило світло на те, як простий акт вибору часу приймання їжі може зіграти значну роль у зниженні або підвищенні ризику серцево-судинних захворювань та інсульту.
Як інформує УМ, про це пише щотижневе видання The Week, яке виходить в США та Великобританії.
З огляду на те, що щорічно від серцево-судинних захворювань гине понад 18 мільйонів людей, і велика частина з них — через харчові звички, це відкриття може стати доленосним для багатьох.
Європейські вчені вивчили особливості харчування понад ста тисяч осіб, більшість з яких становили жінки, і спостерігали за їхнім здоров'ям у середньому протягом семи років. За цей період у більш ніж 2 000 учасників розвинулися захворювання, пов'язані з серцем, що дало змогу отримати цінні відомості про взаємозв'язок між часом приймання їжі та здоров'ям серцево-судинної системи.
Одним із ключових результатів дослідження став зв'язок між часом прийому сніданку та ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Виявилося, що затримка першого прийому їжі протягом дня навіть на годину може значно підвищити ймовірність виникнення серцево-судинних проблем. Наприклад, якщо ви звикли снідати о 9 ранку, то перенесення сніданку на годину раніше потенційно може знизити ризик.
Час вечері також відіграє важливу роль, особливо щодо цереброваскулярних захворювань, таких як інсульт. Виявилося, що прийом їжі після 21:00 підвищує ризик на 28% порівняно з тими, хто вечеряє раніше, близько 20:00. Ба більше, продовження періоду голодування протягом ночі — по суті, рання вечеря, виявилося корисним для зниження ризику інсульту.
Дослідження вказує на просту, але ефективну стратегію профілактики серцево-судинних захворювань: снідати до 8-ї ранку і вечеряти до 9-ї вечора, забезпечуючи тривалий піст на ніч. Ця звичка не тільки відповідає природним ритмам нашого організму, а й може стати простим підходом до збереження здоров'я серця.
Ці результати не тільки підтверджують старе прислів'я "час — це все", а й вказують на потенційно легке коригування нашого розпорядку дня, що має глибокі наслідки для нашого довгострокового благополуччя.
Як повідомляла УМ, українці удвічі більше звертаються за психологічною допомогою.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>