Було близько 8:00, 20 лютого 2014 року, коли Сергій Байдовський подзвонив рідним. Сказав, що з ним усе гаразд. Та після цього на дзвінки родичів не відповідав, - розказує матір загиблого Героя Майдану Марія Байдовська.
Коли Сергій Байдовський вперше почав їздити на Майдан, рідні про це навіть не знали. Він взяв відпустку на роботі і 25 січня 2014 року записався у Волинську сотню, розказали згодом його побратими.
Саме на допомогу своїм хлопцям 20 лютого 2014 року Сергій прибіг на Інститутську.
Адже Волинська сотня - однією з перших кинулася на захист барикад, щойно почули про штурм Майдану. На них і припав один із перших ударів. Коли перші хлопці почали падати на землю від розриву гранат, Сергій Байдовський переконався, що їх понесли до медиків. А сам - побіг уперед, в наступ. Снайпер поцілив Сергію в груди.
У кареті швидкої Сергій ще намагався боротися за життя. Його серце тричі починало битися, кажуть медики. Однак поранення було несумісне з життям.
Повідомлення про смерть сина застало пані Марію в Італії: вона була там на заробітках. Того дня вона відчула: щось негаразд та намагалася додзвонитися до сина. Та він уже не відповів.
“Не можу його ні обняти, ні поцілувати, як то хоче кожна мати, але він для мене живий”, - відверто зізнається матір Героя Майдану - Марія Байдовська у відео, знятому для проекту “Характери гідності”.
Відео до роковин тих подій зняли спільно Національний музей Революції Гідності та організація "Родина Героїв Небесної Сотні".
Дивіться історії інших загиблих Героїв Небесної сотні. Зокрема, як у Небесній сотні опинився неповнолітній студент Назар Войтович; чому «блакитна каска ООН» не захистила героя Майдану Устима Голоднюка від кулі снайпера; як Володимир Жеребний після 12-годинного нічного чергування повернувся на барикади, де й загинув; та за що на Майдані загинув професійний гандболіст 33-річний Анатолій Жаловага.