російські політвʼязні марно вірять у своє повернення в «росію майбутнього»

Щодо прес-конференції звільнених російських політвʼязнів.

1. Сам факт того, що американці провели з Кремлем обмін не тільки своїх громадян, а й російських політиків означає, що в США продовжують мріяти про повторення 1991 року, коли на кістках СРСР в нову російську владу було делеговано купу прозахідних лібералів типу Гайдара та Немцова.

На жаль, історія нічому не вчить.

Ніякий еволюційний ліберально-демократичний транзит в росії не можливий.

Зараз навіть більш, ніж в 1991 році.

2. Звільнені політики щиро вірять в своє повернення в «прекрасну Росію майбутнього», де їх тріумфально зустріне народ, який раптово прозріє і захоче демократії.

Тому вони і говорять на прес конференції не нам, українцям, а своєму електорату. Давайте не карати, кажуть, народ-богоносець, Рафік не віноват.

Марно, звичайно.

І огидно.

3. Не варто викидати багато енергії на емоції щодо позиції цих діячів. Серед них нема «хороших рускіх». І ніхто з них навіть після путінської тюрми й близько не став ні Немцовим, ні тим паче - Новодворською.

Але нам треба повчитися у американців і шукати корисних рускіх.

Я би спробував привезти цю трійцю в Україну, тицьнув би їх писком в наші рани. Провів би їм зустрічі із батьками згвалтованих і вбитих дітей, показав би людей-скелетів, яких нам повертають з російського полону.

Відправив би трійцю на агітацію до полонених росіян. Може щось це їх навчить…

4. В цій ситуації, коли Заходу знову навіюють міф про можливу демократичну росію, нам головне не мовчати.

Наш голос має звучати на всіх можливих рівнях.

На жаль, поки що наша влада з тріском програє підтримку і західних політичних еліт і західної суспільної думки. Докотилися до того, що єдиним українським меседжем  останнього місяця стала готовність до переговорів з рф. 

Бо так, мовляв, хоче світ.

Ага, світ від Китаю та Бразилії до Кабо-Верде і Східного Тимору.

5. Нам своє робить.

Крім ЗСУ і волонтерів у нас нема надійних союзників.

Тому росією займатимемося потім, після війни. Памʼятаючи, щопісляПершої світовоївійниспробазмінитиімперськуНімеччинурукаминімецькихлібералівтасоціалдемократів- провалилася. УспіхдефашизаціїНімеччинибувдосягнутийнечерезсмертьГітлера, а через жорстку, примусову політику переможців, які зробили ставку на покаяння німців і виховання молоді  в абсолютно новому, демократичному дусі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи забезпечать Перемогу лише західна допомога, репресивна мобілізація і переговори