Стоп-кадр у Шевченковому краї
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
На російських вбивць і агресорів очікує справедливий Суд Божий, - переконаний предстоятель ПЦУ Епіфаній. (Фото ПЦУ)
Немає ніякого виправдання для тих, хто задумує, планує, наказує і втілює такі злочинні вказівки - вбивати, відбирати життя людей. Мирних людей, дітей, хворих і немічних.
Знову і знову російські терористи атакують українські міста й села, проливають кров невинних, відбирають життя. Знову на їхні злочини дивиться весь світ і це божевілля триває.
Як християни, ми можемо сказати про них словами Спасителя: «Змії, поріддя єхиднове! Як утечете ви від суду вогню геєнського?» (Мф. 23: 33).
Кров постраждалих і загиблих – на російських злочинцях, але не лише на них.
Ті, хто може дати захист, але не дає його, хто не протистоїть злу, а намагається його «перечекати» чи з ним домовитись – той у такий спосіб теж стає його співучасником.
І такі теж дадуть свою відповідь перед Богом. Адже в цьому глобальному протистоянні злу і людському свавіллю непричетних не буває.
На російських вбивць і агресорів очікує справедливий Суд Божий. Благословляю всіх, хто бореться зі злом і стає на бік добра, наближаючи його перемогу. Богу нашому слава на віки віків!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юний каратист Максим Симанюк загинув разом з мамою і сестрою під час обстрілу Києва
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Продаємо голос владам, делегуємо питання
Компетенція і досвід — вимагають виконання >>
Податковий комітет рекомендував законопроєкт №15112 до голосування за основу. Після розгляду у Раді наслідки можуть бути катастрофічними не лише для виробників дронів, але й для забезпечення захисників. >>
Найнебезпечніше в такій пам’яті — перетворення історії на політичну зброю. Коли одна сторона говорить лише про власних жертв і не бачить жертв іншої, пам’ять перестає лікувати і починає знову розділяти. >>
Санкції на Богдана мені не зміг обґрунтувати чи пояснити реальними фактами жоден юрист та депутат. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>