Україна без Ізраїлю розбереться яких Героїв вшановувати
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Віряни, які були Службі в Лаврі, розповідають про особливий піднесений настрій, що був у Храмі. (Фото ПЦУ)
Під великим емоційним враженням від Різдвяної Божественної Літургії в Успенському Соборі Києво- Печерської Лаври.
Вперше за три сторіччя сюди повернулася українська церква.
Чотири роки тому Україна отримала не лише Томос, а й справжнього духовного Лідера, яким, безумовно є, наш Блаженніший Митрополит Епіфаній.
Його промова є квінтесенцією емоцій і відчуттів мільйонів українців, які усвідомлюють історичність моменту Служби.
Молитва за Україну і нашу Армію, яка має звільнити землю від чужинців.
Чіткий посил, що в боротьбі між добром і злом кожен обирає свій шлях, й треба мати мужність і чесність називати речі своїми іменами.
Російська імперія зла чинить геноцид і терор проти українців.
Зараз відбувається наше звільнення з полону «русского мира» і Лавру треба звільнити від духу «політичного православ’я».
Маємо всіма силами і молитвою підтримати духовне єднання Української Церкви.
На боці українців Правда і тому ми обов’язково переможемо.
Спільна колядка по закінченню служби - вперше звучала в цих відновлених 23 роки тому з руїн стінах Успенського Собору.
Це було велично і прекрасно.
Святкове вбрання Блаженішого Епіфанія з елементами нашої традиційної, впізнаваної в усьому світі вишивки, також промовисто несло українську традицію і сенс, виглядало дуже вишукано і автентично.
Вірю, що українська Церква якнайшвидше доєднається до святкування Різдва з усім світом, аби і в духовному календарі відірватися від Москви.
Й служба Божа в Лаврі стане не разовим дійством. Це важливо для нашої Автокефалії і духовної єдності.
Колеги, які були на Службі в Лаврі, розповідають про особливий піднесений настрій, що був у Храмі.
Історичність моменту відчувалася в кожній хвилині телевізійної трансляції, яку дивилися всією родиною!
Слава ЗСУ, які наблизили цю мить! Слава Україні!
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Заява МЗС Ізраїлю у якій Голову ОУН Андрія Мельника звинувачують у «голокості» - відверта провокація і підігрування московській пропаганді. Ця заява не має нічого спільного з історичною правдою. >>
Перепоховання Андрія Мельника та його дружини є початком перепоховань видатних українських діячів могили яких були розпорошені чужими землями. Але тепер Україна починає повертати їхні імена, їхню спадщину і їхнє місце в нашій національній історії. >>
Це не лише перепоховання. Це — акт великої історичної справедливості. Це — повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації. >>
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Найнебезпечніше в такій пам’яті — перетворення історії на політичну зброю. Коли одна сторона говорить лише про власних жертв і не бачить жертв іншої, пам’ять перестає лікувати і починає знову розділяти. >>