Втомлені очі лікарів

Днями провідував у лікарні свою родичку. Бачились через вікно.

Каже, атмосфера всередині досить непроста. Дуже багато хворих, дуже багато важких.

Я й сам зауважив який активний там рух - одна швидка від‘їжджає, а за нею приходить друга.. а ще - очі лікарів.. втомлені, але готові боротись за кожного хворого.. вони, немов ті воїни на передовій, «воюють» з хворобою.

Я не буду писати про якісь провалені кампанії, якісь нелогічні кроки, політичні інтриги - всі ми все це бачимо і кожен може самостійно зробити необхідні висновки.

Втім, я схиляю голову перед самовідданою роботою кожного медика. У мегаполісах, у маленьких містечках та селах - кожен з них зараз на своєму власному «фронті». І в силах кожного з нас - хоч трошки полегшити їм роботу, а саме зменшити навантаження на медичну систему.

Це досить просто - здоровий спосіб життя, спорт, вітаміни, в умовах карантину та епідемії - дотримання соціальної дистанції та усіх рекомендацій лікарів.

Щодо мене особисто - то вже декілька років поспіль я вакцинуюсь від сезонного грипу, що зробив і сьогодні, вважаю це хоч і невеличким, але внеском у наш колективний імунітет!

Бережімо себе і рідних, бережімо наших медиків! Всім міцного здоров‘я!