Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Як Президент України я ніколи не чіплявся за історію як за хобі чи як за самоціль - Віктор Ющенко.
Історія - це не тільки і не стільки минуле, а, що важливіше, історія завжди є проекцією майбутнього. Хтось iз мудрих говорив: "Скажи мені, яка історія нації, і я скажу, яке майбутнє її чекає". Можна продовжити - скажіть мені, хто ваші прадіди, діди й батьки, і я з великою імовірністю скажу, хто є ви, або хто будуть ваші діти й онуки.
Ми є діти свого середовища. Точніше, свого національного світогляду, культури, мови, історії, звичаю, моралі, права тощо. Це, на мій погляд, речі очевидні. І дійсно, яблуко нації, як і родини, не далеко падає від яблуні, яка його породила. Тому історія - це частина відповіді на вічні питання: хто ти є? А головне: куди йдеш? ким будеш?
Тому нації, які знають собі ціну, завжди виборюють свою історію. Історію крадуть нації, які її не мають, історію фальсифікують нації-окупанти. Історію забувають, не знають, не шанують нації-раби.
Як Президент України я ніколи не чіплявся за історію як за хобі чи як за самоціль. Повторюся - в історії, точніше, в минулому я бачу ґрунт, на якому формується частина нашої людської самооцінки і національної ідентичності.
Але не менш важливе й інше. Історія нації, причому історія правдива, навіть з поразками, історія власна, а не чужа чи "общая", історія самостійна, а не редагована у чужих столицях, історія повна, а не в "білих плямах" - це колосальне джерело національної єдності.
Правдива національна історія єднає націю, а значить - робить нас сильнішими. Як єднає націю єдина державна мова, культура, церква, мораль, звичай, право.
Хочу підкреслити - ЄДИНА ДЕРЖАВНА МОВА!
Ми - молода політична нація, яка тільки вибудовує спосіб організації свого життя та розвитку. Україна потребує соборності, а вона, поза сумнівом, виростає з історії-пам'яті. Нація формує відповідь на теперішні питання через свою історію. Акцентую - історію цілісну і єдину. Без цього годі сподіватися зрозуміти наш національний інтерес, віднайти успішний шлях до його реалізації.
Усвідомлення національної історії - це робота не тільки і не стільки для істориків. Це робота для кожного громадянина і цілої нації, яка має утвердити свою культурно-історичну самодостатність.
Україна - не імперська окраїна, а повноцінний суб'єкт європейського розвитку. Наша історія - це тривале героїчне змагання за волю і незалежність.
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
На цьому місці мав би стояти пам'ятник. Це може бути пам'ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам'ятника була б ще багато років на вищому рівні. >>
Фактично Путін намагається продовжити місію одного зі своїх натхненників — Сталіна. Той також чітко усвідомлював, що існування українців як нації є загрозою для імперії. >>
Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>