Династія патріотів: від армії УНР до сьогоднішньої військової розвідки
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
Десятки раз я бувала в Станиці Луганській, ми привозили туди міжнародні делегаціі і журналістів, спілкувалися біля КПВВ з людьми з окупованих територій, розпитували СММ ОБСЄ, чому ж вони не моніторять безпекову ситуацію після 16 годин взимку і 19 влітку, коли й починаються обстріли.
Про наші візити бойовики , звичайно, знали, ім добре видно всю цю територію.
Я проходила повз українських солдатів, що охороняли безпеку мирних жителів, дякувала ім, ми йшли далі тим важким кілометровим маршрутом, спілкуючись з громадянами, які щодня перетинають лінію зіткнення. Й ніколи не підходила до зруйнованого мосту. Не тому, що боялася, я точно не робкого десятку, не перелякана. Тільки тому, щоб не ризикувати життям військових чи мирних громадян, які були поряд, тільки тому , аби жодною дією не провокувати, не ускладнювати і без того непросту ситуацію й переговори.
І навіть не можу собі уявити, які б заяви вже зробило СММ, які б істерики вже були в координаторів від ОБСЄ в мінських групах, аби хоч хтось з українських переговорників дозволив собі подібну хамську поведінку, як це зробили так звані «представники ОРЛО», які тикали представнику української влади , перетнувши лінію зіткнення.
Нас щодня перевіряють на міцність, зондують, куди ще може ступити нога бойовика, маріонетки Кремля, колаборанта, нас щодня тестують, скільки ми ще дозволимо ім принижувати Україну.
Я вже не в мінському процесі, слава Богу. Але як поки що перший віце- спікер ВР України, я направлю листа представнику головуючого в ОБСЄ , Послу Мартіну Сайдіку, в якому висловлюю протест і глибоке занепокоєння провокацією, яку влаштували так звані представники ОРЛО в Станиці.
Впевнена, на наступному ТКГ має стояти бути питання неприпустимості подібної поведінки і подібних жестів. Також це відео я направлю представнику ОБСЄ з питань свободи слова з вимогою відреагувати на перешкоджання діяльності журналістам. До речі, не бачила жодної реакції на цей інцидент української влади і НСЖУ.
Що ж, будемо реагувати ми. Бойовики йтимуть туди, куди ім дозволять. Будемо зупиняти разом.
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Дорогі мої сини і онуки («вовки і вовченята») — воїни ССО, які тихо приходять, роблять свою справу і тихо повертаються, вітаю вас з професійним Святом — Днем Сил Спеціальних Операцій! >>