Зеленський: проти всього, за ніщо

Феномен Зеленського варто розглядати не як голосування за Зеленського чи проти Порошенка, а проти всіх українських політиків, які в різні часи займали чільні посади в державі – Тимошенко, Гриценка, Ляшка, Порошенка, Вілкула, Бойка.

Це голосування за принципом «ідіть ви всі».

Частина з його виборців (яка саме, ми не знаємо) не голосували раніше й, віддавши свій голос за Зеленського на цьогорічних виборах, висловили своє роздратування політиками з усіх таборів, які досі домінували в українській політиці.

Це означає, що для таких виборців немає значення, чи Зеленський просто «пуста оболонка» (а він таким і є) і чи є в нього програма (а в нього її немає). Для них важливо, що Зеленський б’є представників істеблішменту в їхні вразливі місця.

Тому перший тур президентських виборів в Україні нагадує Брекзит у Великій Британії, під час якого прихильники виходу з ЄС перемогли опонентів із результатом 52% проти 48%. Це трапилося завдяки тому, що члени кампанії Брекзиту зуміли достукатися до 2 млн виборців, які мешкають у кварталах соціального житла, зведеного місцевою владою (так звані «projects»), і які зазвичай не голосували раніше. Члени команди Брекзиту донесли до них приблизно таке послання: «Це ваш шанс дати стусана істеблішменту!» І виборці скористалися цією можливістю, бо, як і українські виборці, були озлоблені.

Як ми бачимо з президентських виборів у США і протестів «жовтих жилетів» у Франції, сьогодні саме злість диктує поведінку людей.

Однак у цьому всьому немало іронії.

По-перше, попри те, що Порошенко – найкращий президент в історії Україні, він здобув невелику підтримку в першому турі голосування. Під час його правління було впроваджено економічні реформи, закрито корупційні годівниці, створено нові антикорупційні інституції, запущено децентралізацію, популяризовано українську ідентичність, досягнуто православної автокефалії, здійснено декомунізацію, поглиблено співпрацю з НАТО, налагоджено стратегічну співпрацю України зі США (зокрема шляхом постачання американської зброї в Україну), запроваджено західні санкції проти Росії, підписано Угоду про асоціацію з ЄС, отримано безвізовий режим, знищено російську м’яку силу в Україні, збудовано армію та відновлено військово-промисловий комплекс.

Це немалі здобутки!

Зрозуміло, що в певних сферах досягнень помітно бракує – наприклад, у царині правосуддя (або, радше, встановлення справедливості). Особливо це стосується кримінального покарання представників попереднього режиму та вбивць героїв «Небесної Сотні».

По-друге, Тимошенко, Гриценко, Ляшко, Бойко, Вілкул та інші хибно вважають, що виборці Зеленського проголосували тільки проти Порошенка. Насправді ні: вони так само голосували і проти всіх інших кандидатів!

Коли Бойко, Вілкул, Тимошенко, Гриценко, Смєшко й інші заявляють, що не підтримають Порошенка в другому турі, вони гадають, що в такий спосіб перешкоджають тільки його переобранню. Однак, непрямо підтримуючи Зеленського, вони знищують і своє політичне майбутнє. Зникнення Порошенка з політичної арени означатиме також зникнення Тимошенко, Гриценка, Ляшка, Смєшка, Вілкула, Бойка й інших.

Попереду нас чекає подвійна загроза.

По-перше, ми можемо отримати недосвідченого й наївного українського президента та головнокомандувача, якому безжалісний російський президент виявиться не по зубах.
По-друге, нам загрожує президент, який швидко зневіриться у своїй здатності добиватися підтримки своїх рішень у парламенті, де йому бракуватиме лояльних депутатів. Навіть після парламентських виборів у жовтні він не матиме парламентської більшості.

Обрання недосвідченого головнокомандувача в часи, коли Україна, на думку 72% громадян, воює з Росією, разом із поверненням політичної нестабільності часів Ющенка стане справжнім бальзамом для російських націоналістів у Москві. Для них перемога Зеленського стане підтвердженням того, що Україна – «фейкова» держава.