Поліція застосувала водомети, щоб розігнати натовп у Тель-Авіві (Фото: Reuters)
Майже півмільйона мітингувальників вийшли в Ізраїлі 1 вересня на вулиці різних міст — це найбільші протести за останні 18 місяців. Ізраїльтяни вимагають припинення вогню, перемирʼя з ХАМАС та повернення полонених додому.
Як інформує УМ, про це повідомляють Associated Press, BBC та Times of Israel.
Протести почалися після того, як Армія Ізраїлю (ЦАХАЛ) у суботу, 31 серпня, оголосила, що їхні війська знайшли в тунелі на півдні Гази тіла шістьох полонених, викрадених угрупованням ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Армія оборони Ізраїлю заявила, що їх убили незадовго до того, як їхні війська знайшли їх.
Родини заручників наполягали на загальнонаціональному страйку, щоб досягнути угоди про припинення вогню між урядом премʼєр-мінстра Нетаньягу та ХАМАС протягом кількох тижнів.
Ініціатором протесту стала найбільша профспілка країни — Гістадрут. У своїх заявах мітингувальники кажуть, що готові порушити роботу основних секторів ізраїльської економіки, включаючи банківську справу та охорону здоров’я. Очільник федерації профспілок Аарон Бар-Давід заявив, що, на його думку, ізраїльська влада відкладає домовленості з угрупованням ХАМАС «з політичних міркувань».
Мітингувальники звинувачують премʼєр-міністра Біньяміна Нетаньягу та його уряд у недостатніх зусиллях для досягнення угоди щодо звільнення решти заручників, захоплених ХАМАС під час терактів 7 жовтня.
Тисячі людей зібралися біля офісу премʼєр-міністра в Єрусалимі. У Тель-Авіві, де на вулицях майже 300 тисяч протестувальників, родичі полонених вийшли на марш із трунами, символізуючи жертви знайдених шести заручників.
Ізраїльтяни прорвали поліцейські загони, заблокувавши головну магістраль у Тель-Авіві. У відповідь правоохоронці застосували водомети та світлошумові гранати, щоб розігнати натовп. Міжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона в Тель-Авіві 2 вересня припив роботу.
Ультраправий міністр фінансів країни Бецалель Смотріч засудив загальний страйк, заявивши, що він представляє «інтереси ХАМАС». Водночас мер Тель-Авіва Рон Хулдай заявив, що муніципальні працівники міста можуть приєднатися до протестів «на знак солідарності з викраденими та їхніми родинами». Мітинги також підтримав колишній премʼєр-міністр Яір Лапід.
Нагадаємо, що нове загострення війни триває від 7 жовтня 2023 року, коли бойовики ХАМАС провели масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни й убили 1 195 мирних жителів.
Жертвами тієї атаки стали понад 1 200 людей, ще понад 250 захопили в заручники та вивезли в Газу. У відповідь Ізраїль почав військову операцію в секторі Гази, у ній загинули близько 300 військових ЦАХАЛ.
ХАМАС заявляє, що за час ізраїльської операції загинуло понад 40 тисяч жителів Гази, а сотні тисяч були змушені залишити свої домівки. Підтвердити ці дані неможливо, особливо щодо загиблих. ХАМАС не відокремлює цивільних і бійців у статистиці.
Як повідомляла УМ, Україна визнає державність Ізраїлю і Палестини.
В енергетиці в Ірані кризова ситуація — через це в країні закривають школи та держпідприємства. Причиною цього стали атаки з боку Ізраїля та багаторічні санкції — і це попри те, що Іран має один із найбільших запасів природного газу та сирої нафти у світі. >>
Злочинець, який на різдвяному ринку в Магдебурзі вбив щонайменше 2 людей і поранив близько 60, є психотерапевтом і підтримував праву «Альтернативу для Німеччини». >>
Унаслідок масштабної ДТП поблизу Львова 7 осіб загинули та троє травмовані . Поліцейські проводять розслідування. >>
У Тель-Авіві минулої ночі невідомі здійснили провокацію проти Українського культурного центру. Вандали обклеїли будівлю листівками провокативного характеру. >>
Шановні громадяни! З приходом холодів змінюються не лише погодні умови, а й зростають ризики виникнення надзвичайних ситуацій. >>
Між чотирма країнами в Балтійському морі пошкоджено кабелі зв'язку: один між Фінляндією та Німеччиною, а інший - між Швецією та Литвою. >>