Катинь-2: убивці президента Польщі Лєха Качинського досі не покарані

Продовження. Початок розслідування читайте за посиланням.

Як ФСБ добивала тих, хто вижив…

Поляки, які залишились живими, були застрелені групою «зачищення» ФСБ Росії, що підтверджується відеозаписом, викладеним в інтернеті (експертна версія 2 хв. 50 сек), відзнятим на мобільний телефон через декілька хвилин після падіння літака, ще до приїзду пожежників (так званий «фільм Андрія Мендерія»).

За даними американських журналістів, ЦРУ підтвердило, що спецгрупа ФСБ Росії добивала поляків, що вижили після падіння президентського літака, який був підірваний в повітрі.

На відео видно, як три силуети (двоє в темному одязі, один у помаранчевому, як рятувальник), добивають живих людей біля уламків літака, як одна людина вистрибує з носової частини. Чути фрази польською і російською мовами, чоловічими і жіночими голосами. Комп’ютерні фахівці зробили точний аудіоаналіз відео, завдяки якому можна розібрати всі слова і фрази. Також були досліджені відеокадри: немає жодних сумнівів — люди, які вижили після катастрофи літака, є поляками, яких розстрілювали з близької відстані, майже впритул.

Генпрокурор Польщі Анджей Шеремет заявив, що відео є справжнім, монтажу не піддавалося, автора відео допитали слідчі. Технічні спеціалісти звертають увагу на те, що на відео зафіксований дим від уламків літака, які горять, а не туман.

Протягом хвилини відеозапису чути такі слова і звуки польською: «Заспокойся!». «Дивись йому в очі!». «Дай пістолет». «Заспокойся!». «О, Господи!».

І російською: «Всіх їх!». «Убий їх!». «Оточуй його!». «Заходь навколо!». «Він тікає!».

Після цього знову чути фрази польською: «Не вбивайте нас!». «Не вбивайте нас!». «О, Боже!». Господи, що це?».

І знову російською: «Стріляй!» (чути звук від перезаряджання пістолета і постріл). Лунає сміх тих, хто розмовляв російською. І знову російськомовні голоси: «Змінились плани — назад!».«Всі назад!». «Швидше!» (лунають постріли).

Експерти зазначають, що саме це відео є одним із головних доказів спланованого теракту проти президента Леха Качинського, який перебував на борту літака разом із делегацією. За повідомленням ЗМІ, автора відео убили. Результати розслідування невідомі.

Підтвердженням розстрілу поляків також є фото однієї з жертв невідомого автора. На фото показано тіло (Piort N), яке можна ідентифікувати без аналізу ДНК. Знімок був зроблений о 14:50 за московським часом 10 квітня 2010 року. В очі кидається рана голови, а саме отвір на вході і виході кулі. Вбитий лежав на лівому боці, одягнутий у світлу сорочку з довгими рукавами (вірогідніше за все, це був член екіпажу літака).

Фото дослідив відомий американський патологоанатом Вінсент Ді Майо, який спеціалізується на вогнепальних пораненнях. У своєму експертному висновку від 27 листопада 2014 року Ді Майо зазначає: «Пошкодження задньої частини голови, вірогідно, викликане вогнепальним пораненням. Кривавий слід означає, що рани були зроблені, коли людина була ще жива».

Ознайомтесь також зі статтями, опублікованих в «Україні молодій»: «Ніка» – убивця (28.04.2016);

«Кремль – убивця» (05.05.2016);

На сьогодні встановлено, що польський літак Ту-154М (борт 101) був зірваний вибухівкою, яка була закладена в лівій частині крила в районі центроплану літака.

Експерти знайшли такі ж вибухові матеріали, які були виявлені на уламках літака президента Качинського, і на літаку Ту-154М, бортовий номер 102, на якому прем’єр-міністр Туск 7 квітня 2010 року літав у Смоленськ на спільні заходи з Путіним.

Вибухівка була вмонтована в лівій частині крила літака Качинського, як і у літаку, на борту якого знаходився президент Качинський.

Обидва польські літаки були на ремонті в Росії на заводі «Авіакор» в 2009 році.

Встановлені дані дають підстави зробити висновок: вибухівка була вмонтована в обидва польські літаки під час їх ремонту в Росії на заводі «Авіакор» в лютому 2009 року. Зробити це могли виключно спеціалістиспецслужб Росії (ФСБ або ГРУ) лише за наказом Путіна.

2. Політичне керівництво РФ Путін (прем’єр-міністр) і Медведєв (президент)застосувалиаморальні політичні і організаційні заходи, щоб недопустити на офіційному рівні візит президента Польщі ЛєхаКачинського до Катині для проведення меморіальних заходів з нагоди 70-річчя розстрілу польських військовополонених за наказом Сталіна і Берії.

Див. статтю «Непроханий гість» («Україна молода», 13.04.2016).

Путін і Медведєв віддали наказ спецслужбам розробити декілька варіантів зриву візиту польської делегації на чолі з Качинським. Про це в статті “М’які варіанти” терориста Путіна, що вели до загибелі літака з президентом Польщі Качинським. Розслідування Григорія Омельченка (+відео)

3. Крайній варіант передбачав вчинення терористичного акту–знищення польського літака Ту-154М (бортовий номер 101) шляхом підриву його перед самим приземленням. Терористичний акт був замаскований під авіакатастрофу. Загинули всі 96 осіб, які були на борту літака. Польський літак був зірваний у повітрі на висоті 10-15 метрів над землею. Пасажири літака, які залишилися живими після теракту, були застрелені спецгрупою ФСБ РФ.

Ця частина мого розслідування описана вище і була опублікована виданням «Український репортер» у статті "Літак з президентом Польщі Качинським був підірваний термобаричним зарядом. Тих, хто вижив — пристрелили. Розслідування Григорія Омельченка" (+відео)

і в інтерв’ю виданню «Гордон» – «Омельченко: У ситуації, що склалася, ліквідацію Путіна буде визнано законною за аналогією з убивством Усами бен Ладена».

4. В районі військового аеродрому «Смоленськ-Північний» навмисно було створено туманно-димову аерозольну завісу, яка повністю сховала аеродром.Він став візуально невидимим для посадки літака. Штучний туман приховав можливість бачити з землі вибух літака в повітрі перед приземленням, а також бачити екіпажу, якросійські військові диспетчеризаводять літак на посадку лівіше від посадкової смуги на 150 метрів і вінне долітавдо початку смуги до 600 метрів. Якби літак навіть не був підірваний вибухівкою, то на нього в цій ситуації чекала б катастрофа з великими трагічними наслідками для пасажирів.

Детальніше у статті «Операція «ІС» («Україна молода», 15.04.2016)

Подробиці ліквідації президента Польщі Качинського під кодовою назвою “ІС”. Розслідування Григорія Омельченка

5. Розслідування терористичного акту (названого в Росії Смоленською авіакатастрофою) незаконно очолив його замовник і організатор — тодішній прем’єр-міністр, нині президент РФ Путін, який запропонував Медведєву призначити його головою Державної комісії з розслідування причин катастрофи польського літака. Див. статтю «Бумеранг для Путіна» («Україна молода», 31.05.2016).

6. Вбивство президента Польщі Леха Качинського, польської військової і політичної еліти булоцинічною ПОМСТОЮ Путіна, який ненавидів Качинського.

Лех Качинський був безкомпромісним критиком Росії серед усіх лідерів країн ЄС. Він відкрито називав на весь світ РФ державою агресором. Багато міжнародних політичних оглядачів називали його особистим ворогом Путіна, як і Президента України Віктора Ющенка, який у 2004 році постраждав від «російського діоксину», і президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, якого, під час розмови з президентом Франції Саркозі 12 серпня 2008 року в Москві, Путін обіцяв «повісити за яйця».

7. У перші хвилини після знищення польського літака 10 квітня 2010 року офіційні посадові особи і російські ЗМІ повідомили про різний час авіакатастрофи Ту-154: «10:41; 10:50; 10:56; 10:58; 11:00», кількість заходів літака на посадку — від одного до чотирьох (насправді був лише один!) — і відразу – основну версію, як уже встановлений факт: «літак розбився через туман і помилку екіпажу», «на екіпаж чинився тиск з боку Качинського посадити літак за будь-яку ціну» і навіть що «Качинський був напідпитку», а «російський керівник польотів на аеродромі тричі давав команду командиру екіпажу йти на друге коло, але той не послухався і вперто хотів посадити літак».

Мною встановлено, що ця дезінформація була підготовлена завчасно, щоб ввести в оману світову громадськість та сховати істинні причини катастрофи літака Ту-154. Подібне Росія продовжує робити до сьогодні після збиття малайзійського МН17, і весь час воєнної агресії проти України.

Путінська нацистська Росія нездатна на покаяння

Пригадую, як під час візиту президента РФ Путіна до Польщі в 2002 році стався дипломатичний інцидент. Путін відмовився від спільного з представниками Сейму покладання вінка до пам’ятника борцям польського опору. І тільки після скандалу в пресі, під кінець візиту, було вироблено персональне покладання «оберемка» квітів. І то без офіційної церемонії.

7 квітня 2010 року свій виступ на Катинському меморіалі Путін звів лише до того, що засудив тоталітаризм, від якого загинули поляки, але не визнав цей злочин воєнним і не назвав конкретних імен, зокрема Сталіна і Берії, за наказом яких були розстріляні польські військовополонені. У його виступі звучав неприхований докір на адресу Леха Качинського за виступ у Гданську 1 вересня 2009 року: «…історія, яка написана ненавистю, не повинна інтерпретуватися в ім’я інтересів конкретних осіб і конкретних політичних груп».

Іноземні журналісти, які були присутні на катинських заходах, наголосили, що Путін не став схиляти голову на цвинтарі польських офіцерів і просити прощення перед польською делегацією на чолі з Туском, як це зробив свого часу у Варшаві канцлер Віллі Брандт.

Західні політичні експерти зауважили, що якби колишній офіцер КДБ СРСР Путін попросив прощення, то поляки б це оцінили високо і повірили б у щирість намірів російської Держдуми «відновити чесні імена поляків, які загинули в Катині та інших місцях, вияснити всі обставини трагедії», яка «від імені російського народу протягує руку дружби польському народу».

Лише увечері 7 квітня, на спільній пресконференції з Туском, Путін на запитання, чому він не говорить про злочин Сталіна, відповів, що «пошуком винних повинна займатися прокуратура» і вказав на «відповідальність НКВС і Берії».

18 квітня 2010 року президент РФ Дмитро Медведєв під час церемонії поховання Леха Качинського і його дружини Марії у Кракові заявив: «Катинська трагедія — це наслідок злочину Сталіна і його приспішників».

Проте як і Путін, Медведєв не назвав розстріл польських полонених воєнним злочином і злочином проти людяності і не попросив прощення у поляків.

Цинізм Держдуми РФ

26 листопада 2010 року (через сім місяців після знищення польського літака Ту-154) Державна Дума і Федеральні Збори Російської Федерації, при протидії з боку фракції КПРФ, прийняли заяву «Про Катинську трагедію і її жертви». У заяві, зокрема, відзначається: «Сімдесят років тому були розстріляні тисячі польських громадян, які утримувались у таборах для військовополонених НКВС СРСР і у в’язницях західних областей України і Білорусії. Масові знищення польських громадян на території СРСР під час Другої світової війни стали актом вседозволеності тоталітарної держави.

Опубліковані матеріали, які багато років зберігались у секретних архівах, не лише розкривають масштаби цієї страшної трагедії, а й засвідчують, що Катинський злочин був вчинений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників…».

У заяві немає ні слова вибачення перед польським народом з боку Росії як правонаступниці «тоталітарної держави», яка «масово знищувала польських громадян». «Масові знищення поляків» вищий законодавчий орган Росії не визнав ні актом геоциду, ні воєнним злочином, ні злочином проти людства і людяності, а лише визначив їх «актом вседозволеності» та «страшною трагедією».

Безвинно розстріляні польські полонені (військові і цивільні) до цього часу Росією ні юридично, ні політично не реабілітовані. 21 857 розстріляних польських полонених у заяві віднесені всього лиш до «тисяч розстріляних»

Така заява російських парламентаріїв є проявом вищого ступеню цинізму та аморальності Росії щодо пам’яті безвинно убієнних польських військовополонених і польської інтелігенції, їх рідних та всього польського народу.

На мою думку, визнання Росією (Путіним) «Катинського розстрілу» воєнним злочином, злочином проти людяності, повна реабілітація всіх розстріляних і відмежування від тоталітарного режиму Сталіна в СРСР, який європейські інституції прирівняли до нацистського злочинного режиму Гітлера в Німеччині, а злочини цих режимів визнали злочинами проти людства і людяності, буде НЕ САМОПРИНИЖЕННЯМ Росії перед світом і Європою, а визнанням здорового глузду, шляхетністю і почуттям власної гідності, спокутою за гріхи радянського тоталітарного режиму, шляхом ПРАВДИ до створення демократичного громадянського суспільства.

Але це – не для фашистської путінської Росії. Чи здатна зробити крок покаяння сьогоднішня Росія при нинішньому режимі Путіна? Однозначно — ні!»,- написав я ще 6 квітня 2018 року у виданні «Український репортер».

За всю свою багатовікову історію існування сутність російської імперії зла не змінювалась, як би вона не називалася, починаючи з ординського Московського царства і закінчуючи як Російська Федерація. Зовнішня політика Росії — це тероризм, експансії, анексії, агресії, загарбання чужих територій, поневолення народів і їх масове знищення.

«Чи здатні народи Російської Федерації звільнитись від Путіна і його фашистського режиму «Сталіна—Гітлера ХХІ століття»? Відповідь за народами Росії, якщо хочуть бути вільними, а не рабами. Але самознищення останньої імперії зла на планеті Земля — неминуче!»,- наголосив я чотири роки тому виданню «Український репортер».

Президент країни, яка є членом НАТО, Качинський прийняв рішення розмістити в Польщі військову базу США з їх системою протиракетної оборони.

Після загибелі Леха Качинського глава уряду Польщі Дональд Туск «заморозив» американську програму ПРО (протиракетна оборона).

Лише після перемоги на президентських і парламентських виборах партії Качинського «Право і справедливість» Департамент оборони США у лютому 2016 року підписав контракт з Польщею на будівництво комплексної системи ПРО на її території біля населеного пункту Редзиково. У 2018 році розпочалося розміщення американських мобільних батарей iз ракетами середньої дальності SM-3. На сьогодні будівництво американської військової бази завершене (справа Качинського перемогла), що ще більше бісить Путіна.

Качинський жорстко і послідовно виступав проти будівництва російського газогону «Північний потік-2» і заборонив його будівництво через територіюПольщі. Він розумів, що «Північний потік-2» це геополітична зброя, якою Росія буде шантажувати і корумпуватилідерів і чиновників Європейського Союзу, перетворюючи їх у агентів політичного впливу Москви.

Терпіти далі таку жорстку антиросійську політику Качинського, який мав усі шанси вдруге стати президентом Польщі восени 2010 року, керівники Росії Путін і Медведєв НЕ МОГЛИ!

Все це в сукупності, на моє внутрішнє переконання, стало МОТИВОМ вчинення терористичного акту Путіним за попередньою змовою з Медведєвим і керівниками спецслужб Росії проти президента Польщі Леха Качинського. 

***

Щоб покарати винних (прізвища встановлені і обнародувані) у вчиненні терористичного акту проти Польщі необхідно створити Міжнародний трибунал за рішенням Ради Безпеки ООН. Для цього потрібно виключити РФ з ООН як державу агресор, за аналогією виключення СРСР з Ліги Націй в грудні 1939 року за вчинення воєнної агресії проти Фінляндії. Юридичні і фактологічні підстави для виключення РФ з ООН є. Я неодноразово про це писав. Рішення за ООН…

Окрім того вважаю за потрібне скасувати в Статуті положення про застосування вето членами Ради безпеки ООН. Рішення повинно прийматися більшістю голосів або 2/3, наприклад, при голосуванні за створення Міжнародного трибуналу або виключення з Радбезу чи ООН.

***

Користуючись нагодою хочу подякувати читачам за їх відгуки, пропозиції і критичні зауваження, які допомогли в розслідуванні. Особлива подяка головному редактору «Українського репортера» Леоніду Фросевичу і головному редактору «України молодої» Михайлу Дорошенку за опублікування матеріалів розслідування та моїм помічникам, прізвища яких не можу назвати,які допомагали у встановленні Правди у цій справі.

Бережи вас Бог!

Світла пам’ять убієнним…

Запаліть поминальну свічку…

Помоліться за Україну, яка рятує Світ від фашизму і нацизму Московії на чолі з божевільним з ядерною кнопкою Путіним.

СЛАВА УКРАЇНІ! СМЕРТЬ МОСКОВІЇ!

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ, народний депутат України 2-6 скликань, член ПАРЄ (2006 – 2010)