Касові апарати-2022: що треба знати підприємцям

Молоко, оселедці, сірники, шкарпетки чи фарба для вікон…З початком нового року  при покупці будь - яких товарів продавці мають видавати фіскальний чек. 

Запровадити касовий апарат для підприємців намагалися ще за часів «Януковича - Азірова», однак серйозно заговорили про обов’язковість його застосування в минулому році. Утім після численних акцій протесту підприємців під стінами Верховної Ради, депутати таки прислухалися до вимог ФОПів і відтермінували до 1 січня 2022 року дію закону про обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій. 

Та якщо раніше касові апарати застосовувалися лише у окремих видах підприємницької діяльності,- при реалізації ювелірних виробів, складної побутової техніки, лікарських засобів, виробів медичного призначення та при наданні платних послуг у сфері охорони здоров’я, невдовзі коло ФОПів,  для яких використання РРО стане обов’язковим, розшириться.

А це всі ті, хто працюють зі споживачами: ресторани та кафе, турагенції та туроператори, готелі, супермаркети, лавки «секондхенду», продуктові та промислові магазини. Одним словом, усі «єдинники», крім 1 групи, які торгують за готівку на ринках і не мають найманих працівників, та ті, хто працюють з бізнесом без проведення розрахункових операцій. 

Тож залишився якийсь місяць до того часу, коли у фізичних осіб- підприємців має бути встановлене це диво - техніки. 

«Прийшли, подискутували та й розійшлися…»

Здавалося б, влада і підприємці знайшли якийсь компроміс: була створена рада з розвитку малого підприємництва при президенті України, були напрацьовані й зареєстровані чотири законопроєкти та кілька альтернативних до них, зібрані  підписи для проведення позачергового засідання.

Однак парламентарі прийшли, подискутували з приводу РРО та й розійшлися, не ухваливши нічого.

Бо, як засвідчило сигнальне голосування, більшість обранців проігнорували навіть прийти на засідання, а 86  голосів тих нардепів, які були присутні, недостатньо при необхідних 226. 

«Касовий апарат врятує економіку» 

Основними меседжами нового закону про РРО стали:  виведення економіки з тіні, боротьба з контрабандою та доотримання податків у бюджет. 

Та згадаємо лишень, що уже кілька років поспіль використання касового апарату стало обов’язковим для тих, хто здійснює торгівлю ліками та виробами медичного призначення.

І які результати? Контрабанди поменшало? 

Експерти говорять, що середній показник в розмірі 50% обороту «в тіні» так і залишився. Те ж саме стосується і складної побутової техніки, і ювелірних виробів.

Ми навіть не зачіпаємо підакцизні алкогольні та тютюнові вироби, бо торгівля цими контрабандними товарами  в Україні нині б’є рекорди.

Тож, як показує практика, впровадження фіскалізації по ризиковим групам товарів, на жаль, не допомогло у протидії з тіньовим бізнесом. Можливо тому, що боротьбу з контрабандою необхідно починати з митниці?

Однак у голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева своя думка. Нардеп говорить,  що український бізнес знає про переваги застосування РРО і вже добровільно, без примусу їх застосовує, оскільки це «нормальний, зручний облік». Тому законопроєкти про їх скасування не мають сенсу.

«Та чи й справді всі украінські підприємці стали діджиталізованими?»

Невелике сільце на Миргородщині з населенням не більше 300 осіб та одним- єдиним магазином, розміром як велика житлова кімната. Проживають у селі переважно люди літнього віку, та і торгує у магазині теж пенсіонерка тітка Зіна. Великих прибутків з крамниці не отримаєш, бо полиці не вгинаються  від товарів, однак усі необхідні є. Та і односельцям добре - не потрібно в райцентр раз по раз їздити.

Про введення касового апарату продавчиня чула, однак ніколи не бачила і як працювати з ним не орієнтується.Та за правилами, усі позиції товару, що є у магазині, потрібно облікувати.

- Доведеться курси спеціальні на старість проходити, - сміється, - бо як там той товар «забивати» , «обнуляти» та стрічку заправляти сама не осилю.

Та, окрім технічних клопотів, сільську підприємицю чекають додаткові витрати: покупка самого апарату, орієнтовна вартість якого 5000 гривень та і обслуговування не безкоштовне - залежно від фірми, що за це береться, вартість коливається від 300-400 гривень на місяць. 

Можна і без касового. У такому випадку необхідно придбати смартфон із спеціальною програмою та забезпечити безперебійний інтернет, бо необхідно відправляти щоденний звіт. Інакше - штраф. А якщо, не доведи Господи, не зійдеться «дебет з кредитом» - також штраф.

Та найбільше бідкається продавчиня, як же бути з отим «тіньовим товаром», що у «чорному зошиті»? Адже тим, хто знає життя в селі, відомо, що більшість товарів відпускаються «в зошит»: оскільки всі один одного знають, люди приходять до крамниці, беруть необхідне, а потім, коли отримують пенсії чи зарплати, приходять розраховуватися. Інакше - не виживеш. 

Чи буде освоювати «нову науку» тітка Зіна, жінка ще не визначилася, говорить, необхідно все добре зважити й прорахувати, чи після суттєвих витрат залишиться щось для себе. Тож чи відкриються двері її крамнички 1 січня- питання на часі. І таких, як тітка Зіна,- чимало.

«Мікробізнес і касові апарати - друзі чи вороги»

Підприємець, співзасновник Альянсу РОМБ (Регіональних Об’єднань Малого Бізнесу), член робочої групи Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва Леся Золотарьова говорить, що малий та мікро - бізнес уже отримали перший серйозний удар під час локдауну. Та не встигли підприємці оговтався після карантинних обмежень, як парламентарі підготували їм наступний. 

-Влада нас не чує, ба більше, ігнорує. Напрацьовані радою з розвитку малого підприємництва законопроєкти, що були погоджені на всіх рівнях, до цього часу не зареєстровані в парламенті. Натомість Мінфін уже затвердив порядок ведення обліку товарних запасів. Уже сьогодні ми бачимо, що чимало торгових місць на ринках та торгівельних центрах пустує.

Багато підприємців закрилося, багато - на грані. І ця криза, якщо влада не отямиться,  буде поглиблюватися. Нововведення- це шлях у безодню! Спрощення ж застарілої загальної системи та лібералізація бізнес-процесів - ось  шлях до економічного зростання, зростання доходів держави, - говорить підприємниця Леся Золотарьова

Насправді, допоки держава законодавчо не відділить  малий бізнес від середнього і великого, тотальна фіскалізація не допоможе. Чи можуть бути однакові вимоги для торгівлі у магазинах, подібних до тих, де торгує тьотя Зіна, і для торгівельних мереж, площа яких перевищує, вдумайтеся, сотню тисяч м2? 

Але замість підтримки дрібного підприємництва, влада просто «топить» його, вмикаючи зелене світло для великого бізнесу.

Тим часом, підприємницький рух анонсує нові акції протесту під стінами Верховної Ради. Вимагатимуть скасування обов’язкового РРО для підприємців-«спрощенців».