Уряд затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латиниці

На своєму засіданні 22 вересня Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, узгоджену з Меджлісом кримськотатарського народу, стосовно затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки, ухваливши відповідну постанову.

Як інформує УМ, про це 22 вересня повідомили у Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на своєму сайті.

Постанову ухвалено на виконання пункту 2 статті 5 Указу Президента України від 26 лютого 2021 р. № 78 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 р. № 296-р «Про схвалення Концепції розвитку кримськотатарської мови».

Серед іншого, у постанові Уряду визначено, що освітній процес кримськотатарською мовою буде переведений на використання латинської графіки до 1 вересня 2025 року.

«Затвердження латинської графіки - це вже друге фундаментальне рішення у цьому році, на рівні з ухваленням закону про корінні народи України. Кримськотатарський народ чекав його 30 років. Це частина системної роботи. У квітні 2021 року за ініціативи Мінреінтеграції Уряд затвердив Концепцію розвитку кримськотатарської мови. Перехід на латинку – це один з стратегічних кроків у рамках її виконання. Було проведено велику кількість консультацій з фахівцями – лінгвістами, освітянами-практиками, авторами текстів, митцями. Важливо те, що перехід на латинську графіку підтримують наші люди, які перебувають у тимчасово окупованому Криму. Починається новий етап – коли треба реалізувати створені можливості на практиці. Через конкретні проєкти у різних сферах – культурі, медіа, освіті тощо», - сказав Віцепрем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Затверджений алфавіт складається з 31 літери. Він базується на рішеннях Курултаю кримськотатарського народу 1991-1993 років.

«Відтепер кримськотатарська мова буде розвиватися у більшій гармонії з іншими тюркськими мовами, які після 1991 року перейшли або зараз переходять на латинську абетку. І важливо, що це створює додаткові можливості для України щодо взаємодії з тюркськими країнами, серед яких є наші стратегічні партнери. Навіть на побутовому рівні кожен українець, який володітиме азами кримськотатарської мови, почуватиметься більш впевнено під час подорожей чи ділових контактів у тій же Туреччині, Азербайджані, Казахстані чи Узбекистані», - зазначив Олексій Резніков.

Проєкт документу було узгоджено з фахівцями Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України, Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, Інституту філології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського тощо.

«Мінреінтеграції у межах своїх завдань вже реалізувало низку практичних кроків щодо підтримки кримськотатарської мови. Цього року вперше отримав фінансування з державного бюджету дитячий кримськотатарський телеканал «Лялє». Створення можливостей для вивчення мови дітьми – це пріоритет, адже від цього залежить майбутнє мови. Також вперше було проведено марафон щодо розвитку кримськотатарської Вікіпедії. Інтеграція до цифрових платформ і електронних медіа – це ще один важливий напрямок, без якого мова не зможе розвиватися як засіб ефективної комунікації в сучасному світі», - підкреслив Віцепрем’єр-міністр.

В свою чергу, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко зауважив, що на даний момент завершується робота над Стратегією розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки і планом заходів для її виконання. Мета – забезпечити синергію дій органів державної влади, місцевого самоврядування, Меджлісу кримськотатарського народу, академічного середовища, освітян і громадського сектору у рамках Міжнародного десятиліття мов корінних народів, встановленого Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 74/396 від 2 грудня 2019 р., одним з ініціаторів якої є Україна.

«Діяльність у рамках Стратегії планується побудувати таким чином, щоб її результатами – новими підручниками, словниками, освітніми курсами тощо – могли скористатися наші громадяни у тимчасово окупованому Криму, а також кримськотатарські громади у будь-якій точці світу. Ця робота – наш живий зв'язок з Кримом, який не зможе перервати чи заблокувати окупант. Становище кримськотатарської мови в Криму погіршується внаслідок дій російської окупаційної влади, яка, зокрема, ускладнює доступ до освіти рідною мовою корінного народу. За критеріями ЮНЕСКО кримськотатарська мова знаходиться під критичною загрозою. Реалізація Стратегії дозволить захистити мову і створити можливості для її безпечного функціонування та розвитку», - відзначив Яременко.