«Дія.Освіта» випустила новий серіал про взаємодію з військовими та ветеранами
На платформі Дія.Освіта був випущений освітній серіал про те, як взаємодіяти з людьми з бойовим досвідом. Він має назву “Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія”. >>
17 січня 1921 року, у столиці Австрії, засновано Український Вільний Університет (нім. Ukrainische Freie Universität). Нині це єдиний університет поза межами України з українською мовою викладання, з правом присвоєння вчених ступенів магістра та доктора наук.
Восени того ж року Університет з Відня перенесено до Праги. Ініціаторами заснування приватного українського університету за межами України були такі видатні вчені, як Олександр Колесса, Іван Горбачевський, Станіслав Дністрянський, Михайло Грушевський. У Празі Університет одержав приміщення й фінансову підтримку від президента та уряду Чехо-Словацької Республіки.
На той час у Празі проживала значна кількість українських професорів, вчених та студентів, і це сприяло розвиткові УВУ. На перший семестр до вишу записалося понад 700 слухачів на два факультети – філософічний і правничо-економічний (у 1999 році до структури Університету органічно вписався третій факультет - україністики). Після Другої світової війни, по суті, після розгрому УВУ в Празі, Університет відновив свою діяльність у Мюнхені (Баварія).
Без архіву, без бібліотеки, без матеріальних засобів для функціонування (зі вступом радянських військ до Праги весною 1945 року майно, бібліотека й архіви віденського й празького періодів Університету були частково знищені, частково вивезені до Радянського Союзу, ректора о. Августина Волошина арештовано, згодом замучено у в’язниці). Однак вже восени 1945 року Університет відновив свою роботу. Завдяки субсидіям Федерального уряду Німеччини та Баварського уряду було створено фінансову базу для успішного функціонування університету. УВУ став відомим науковим центром студій україністики в Західній Європі.
Після проголошення незалежності України уряди Німеччини й Баварії припинили дотації УВУ з надією, що в подальшому університет фінансуватиме українська держава. Сьогодні УВУ функціонує на базі власних доходів. Будучи спершу «екзильним університетом», УВУ згодом повністю трансформувався в університет «євросоюзного характеру», не втративши при тому своїх особливостей.
УВУ – чи не єдиний університет поза межами України з українською мовою викладання, з правом присвоєння вчених ступенів магістра та доктора наук. На сучасному етапі головна місія УВУ - стати провідним науково-дослідним центром українознавчих студій в Євросоюзі, своєрідним інтелектуальним мостом між Україною, Німеччиною та країнами Євросоюзу, а також науковим, культурним і орієнтаційним центром для представників нової, т.зв. «четвертої хвилі» української діаспори з різних країн Євросоюзу.
Своєю багатогранною діяльністю Український Вільний Університет прагне до подолання бар’єру між державами і до кращого порозуміння між народами. Нині в УВУ навчається понад 150 студентів на магістерських і докторських студіях. Бібліотека Українського Вільного Університету в Мюнхені – одна з найважливіших українських культурних цінностей в Європі. Фонди бібліотеки налічують понад 30 тисяч книжок і періодичних видань.
1991 року комісія Міністерства внутрішніх справ Німеччини визнала бібліотеку УВУ найважливішим джерелом україністики в німецькомовному світі.
На платформі Дія.Освіта був випущений освітній серіал про те, як взаємодіяти з людьми з бойовим досвідом. Він має назву “Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія”. >>
У Харкові кожен російський приліт загрожує місту новими пошкодженнями. Наразі у Північній Салтівці практично не лишилося жодного багатоповерхового будинку, який би не постраждав. >>
Малочисельні сільські школи в Україні закриватимуть – процес розпочнеться з 2025 року. У Міносвіти та Верховній Раді вважають, що школи, в яких навчається надто мало дітей, не дають належного рівня освіти і, найголовніше, вони нерентабельні. >>
У потязі "Варшава-Київ" народний депутат від "Слуги народу" Артем Кунаєв 19 березня побився з іноземцем - росіянином з німецьким паспортом, який називав українську мову "хохляцьким суржиком" та розлютився, побачивши герб України. >>
До органів місцевого самоврядування та власників приватних закладів освіти звернувся уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь щодо необхідності змінити назви дитсадків відповідно до норм українського правопису та стандартів державної мови. >>