Енн Епплбом «Червоний голод»: українські історики вказують на помилки лауреатці Пулітцерівської премії

19:15, 19.09.2018

Енн Епплбом на Форумі видавців у Львові (фото: artefact.org.ua)

У книзі "Червоний голод": Сталінська війна в Україні" Енн Епплбом, лауреатки Пулітцерівської премії за дослідження історії Радянського Союзу, українські історики знайшли низку неточностей, завдяки яким ставиться під сумнів політика сталінського режиму на цілеспрямоване винищення українців - геноцид.

Про низку неточностей в інтерпретації історичних фактів, свідоме опускання деталей та некретичне ставлення до джерел, особливо мемуарстичного характеру у книзі Енн Епплбом "Червоний голод", повідомляє на шпальтах України молодої Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Вона звертає увагу, що голод на українських землях із 1917 до 1934 року розглядається як частина аналогічних процесів у всій південно-західній частині Радянської імперії. При цьому наголошується, що грабували та забирали зерно і їжу в українських селян місцеві, українці. Вони ж, українці, а точніше українські діти, потрапляючи в російськомовне середовище українських міст ставали крадіями та злочинцями, бо їм нудно було на уроках через нерозуміння мови.

Детільніше про всі неточності та перекручування фактів можна прочитати у статті Олесі Стасюк "Голодомор був геноцидом: рецензія українських істориків на книжку Енн Епплбом".

Думку Олесі Стасюк поділяють українські колеги.

Наприклад, доктор історичних наук, професор Василь Марочко звернув увагу на те, що авторка не визнає Голодомор геноцидом українського народу.

"... лауреат пулітцерівської премії заперечує геноцидну складову Голодомору в Україні, піддає сумніву його юридичну кваліфікацію згідно положень Конвенції 1948 р., свідомо занижує загальну кількість жертв штучного голоду", - зазначає він.

Історик додає, що презентувати в Україні так широко книгу, яка піддіє сумніву бажання знищити українську націю радянською владою, все одно, що "хтось з журналістів та істориків наважився засумніватися у Голокості біля Інституту Яд-Вашем".

Василь Марочко додає, що його думку про контроверсійність месиджів книги поділяють інші спеціалісти з питань досліджень Голодомору - Роман Сербин з Канади, який упорядкував та видав статтю Р.Лемкіна про «радянський геноцид», правник-міжнародник Володимир Василенко (автор проекту Закону Країни про Голодомор від 28 листопада 2006 р.), історик Володимир Сергійчук.

На Форумі книговидавців у Львові американська журналістка та дослідниця Енн Епплбом так і не визнала Голодомор геноцидом українців.

Про виступ Енн Еплбом повідомляє видання Артефакт.

"Також науковиця озвучила тези, що Голодомор став продовження процесів революції 1917 року і розповіла про рівень української історичної науки сьогодні", - зазначає видання.

Авторка досліджень "про голод" вважає його одним із епізодів масового вбивства людей у РСРС.

"Український голодомор став продовженням цієї війни. Тема голодомору допомогла мені усвідомити звідки ведеться тенденція масових убивств. Те, що відбувалося в Україні з 1917 року – одна велика революція, яка переродилася у масове вбивство", - цитує "Артефакт" Енн Епплбом.

При цьому авторка відзначає високий рівень знань українських істориків про Голодомор, бо вони мають доступ до джерел та свободу слова.

Варто відзначити, що Енн Епплбом на публічних виступах в Україні вже не вперше оминає тему Голодомору як геноциду українського народу.

Наприклад. Міжнародний інтелектуальний часопис "Україна Модерна" до Дня незалежності України опублікував інтерв’ю з авторкою.

"Щодо найбільшого відкриття під час написання книги про Голод 1932-1933 років, то це розуміння самого механізму. Я усвідомила, що Голод 1932-1933 років спричинила не колективізація. Голод реалізовувався руками бригад активістів, які ходили по хатах та забирали у людей усе продовольство. У багатьох західних підручниках з історії Радянського Союзу голод початку 1930-х років зазвичай подається як результат колективізації: ось зігнали селян у колгоспи, почався хаос, і цей безлад призвів до голоду. А сама організація голоду та його реалізація на рівні села бригадами активістів, які, окрім збіжжя, забирали все-все до останньої крихти, оминається. Я цього повністю не усвідомлювала, поки не почала дослідження. Особисто для мене це стало відкриттям, адже до того в мене не було чіткого розуміння механізму голоду, так само як його немає і в багатьох інших людей, які розглядають його як результат непродуманої сільськогосподарської політики. А все набагато простіше – голод був метою", - цитує Енн Епплбом видання.


Як розповідає сама авторка на презентації україномовного видання книги "Червоний голод": Сталінська війна в Україні", відсутність згадок про геноцид українців можна буде прочитати не лише англійською та польською, а й французькою, німецькою, італійською, іспанською та іншими мовами.
 



Енн Епплбом -  польсько-американська дослідниця історії, письменниця і журналістка єврейського походження. Вона працювала у престижних виданнях – "The Washington Post", "The Economist", "The Spectator", опублікувала монографію "Історія Гулагу", за яку у 2004 р. отримала Пулітцерівську премію. А ще - професор практики в Лондонській школі економіки. Одружена із польським політиком Радославом Сікорським. 

У червні 2018 Енн Епплбом підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.