Саме 79 років тому, у 1947-му, розпочалася акція «Вісла» – військово-політична операція польської комуністичної влади, спрямована на примусове виселення українців із їхніх етнічних земель.
Відтак, цей день визнано як день пам’яті про одну з найболючіших сторінок української історії ХХ століття.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє
УІНП.
Тож у вівторок, в день роковин голова Українського інституту національної пам’яті разом із колективом відвідав пам’ятний хрест жертвам репресій 1930–1950-х років біля Міжнародного центру культури і мистецтв, колишнього Жовтневого палацу.
Зазначимо, що акція «Вісла» розпочалася 28 квітня 1947 року.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі.
За офіційними формулюваннями стояла спроба зруйнувати українські громади, відірвати людей від рідної землі, мови, культури та пам’яті. У таємних документах мету операції визначали як «остаточне розв’язання української проблеми в Польщі».
«Ляхаву виселяли першу на всю околицю. Завезли нас на польське село Ліщавка, де тримали цілий тиждень під сторожею війська… А поляки мали час арештувати підозрілих, між іншим і мене.
У паперах вписали нам співпрацю з УПА, щоб знали ті, що нас везуть, що з нами далі робити. Заладували нас усіх по п’ять родин на одну військову машину й завезли на станцію до Залужа… Вранці 2 травня заладували нас у худоб’ячі вагони…
До вагонів підбігали поляки, кричали до жовнірів, щоб вивезли нас у якусь пропасть раз назавжди, кидали каміння…», – зі спогадів Йосифи Зарічної-Жаркіх, уродженки села Ляхавого Сяніцького повіту.
Пам’ять про жертв акції «Вісла» – це нагадування про злочини тоталітарних режимів і про силу українців, які навіть після примусового вигнання зберегли свою ідентичність.
Як повідомляла "УМ", одним із підсумків Другої світової війни стало встановлення нових державних кордонів в Європі, зокрема між СРСР і Польщею. 9 вересня 1944 року в Любліні голови Ради народних комісарів УРСР Микита Хрущов і Польського комітету національного визволення Едвард Осубка-Моравський уклали
угоду про “взаємний обмін населенням”: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.
Продовженням депортації українців стала “акція Вісла”, проведена польським комуністичним режимом. У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада депортувала на північ і захід Польщі. За кілька місяців примусово переселили майже 150 тисяч людей.
