У літературному музеї Харкова влаштують свято закоханих у стилі ХІХ – початку ХХ століття

14.02.2018

Вечір із романтичною назвою «Слобожанський амур» співробітники Харківського літературного музею підготували спеціально до Дня святого Валентина, аби довести, що місцеві традиції не гірші за чужоземні.
 
Допомагатимуть їм у цьому любовні історії українських письменників різних часів, починаючи від харків’янина Григорія Квітки-Основ’яненка і завершуючи найпереконливішим романтиком вітчизняної поезії Володимиром Сосюрою. 
 
Альтернативою масовій роздачі валентинівських сердечок тут стануть салонні ігри ХІХ – початку ХХ століття під красномовними назвами «Флірт» і «Фант», авторська гра «Історія» за текстами письменників 1920-х років та майстер-клас справжньої зваби «Мова віяла».
 
«Спробуйте освідчитись у коханні, дружити, ненавидіти або ревнувати рядками поезії та прози початку ХХ століття», — наполегливо радять організатори, закликаючи відійти від нав’язаних соціумом стандартів. 
 
Активізувалися цими днями і вітчизняні етнографи, які знайшли в українській традиції альтернативу російській Масляній.
 
Виявляється, наші предки у цей же час починали відзначати свято Колодія, що влаштовувалося на честь весняного пробудження природи.
 
Йдеться фактично про передноворічні торжества, оскільки у дохристиянські часи у нас Новий рік зустрічали не в січні, а з приходом тепла.
 
Кулінарні традиції теж були свої, і замість теперішніх млинців варили вареники iз сиром (символ Місяця), щедро заправляючи їх вершковим маслом.
 
«Традицію випікання млинців більшою мірою впровадили у нас саме в радянський час, — каже етнограф Олена Івановська. — На всьому терені Радянського Союзу насаджували одні і ті самі свята, щоб традиції етносів, які входили до складу імперії, відходили на периферію і їх не згадували. Адже є нормальна біологічна потреба: душа бажає свята».