«Великодня писанка» у Рівному: що можна побачити на святковій виставці
Напередодні свята традиційну, в сороковий раз, виставку народного мистецтва «Великодня писанка» організували у Рівненській обласній бібліотеці. >>
Для християн святкування Вербної неділі та святість верби мають глибокі релігійні корені та є символом перемоги, миру та надії.
Вербна неділя здавна є важливим релігійним святом для християн, яке припадає на останню неділю перед Великоднем.
У 2024 році Вербну неділю відзначають 24 березня за григоріанським та новоюліанським календарями, і 28 квітня – за юліанським. Відповідно Світле Христове Воскресіння віряни святкуватимуть 31 березня і 5 травня.
Як нагадує Україна молода, у цей день віряни йдуть до церкви, моляться й освячують гілочки верби.
Гілочки верби символізують тріумфальний вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Коли Син Господній в’їжджав до Єрусалима на ослі з Віфагії, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.
В Україні ж пальми не ростуть, тому свято дістало народну назву ‒Вербнанеділя, пов’язанузтрадицієюзамінюватипальмовігілкинагілочкиверби.
Для християн верба символізує перемогу Христа над смертю та його жертву заради порятунку людства. Також верба вважається символом миру, любові та надії. Віряни використовують гілки верби для прикрашання своїх домівок, церков та для освячення води під час водосвяття.
Насправді традиція святити вербу має давню історію, що починається ще зі Старого Заповіту, коли євреї святкували свято Сукот, під час якого прикрашали свої житла гілками пальми.
Пізніше, коли християнство стало панівною релігією в Римській імперії, з’явилася традиція святити вербові гілки.
Також наші предки вірили, що у деревах верби ховається нечисть. Навіть ходили легенди, що верба – нечисте дерево, бо з неї робили цвяхи для хреста, на якому розіп’яли Ісуса.
Тому віряни святили гілки верби, аби очистити їх від злих духів і різної нечисті.
Для християн святкування Вербної неділі та святість верби мають глибокі релігійні корені та є символом перемоги, миру та надії.
На Вербну неділю заведено відвідувати церкву, освячувати вербу, а також проводити різні ритуали для поліпшення та зміцнення здоров’я.
Повернувшись додому після церкви, віряни б’ють освяченими гілочками верби своїх рідних та друзів. Водночас потрібно промовляти: – Не я б’ю, верба б’є. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля.
Вважається, що такий обряд очищає від хвороб і злих духів. Також люди вірили, що ритуальне побиття допомагає лишатися активними, тобто живими й здоровими.
Також наші предки садили одну з гілочок у землю біля будинку та промовляли: – Щоб росла Богу на славу, а нам, людям, на застосування.
До речі, після святкування Вербної неділі, освячені вербові гілки потрібно зберігати цілий рік, топтати їх у жодному разі не можна, як і викидати.
Якщо хочете від них позбутися, гілки верби можна кинути у водойму, однак щоб вода в ній не була стоячою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колодій заохочує готувати млинці
Напередодні свята традиційну, в сороковий раз, виставку народного мистецтва «Великодня писанка» організували у Рівненській обласній бібліотеці. >>
У день Великодня, 12 квітня, в Києві відбудеться фіксація рекорду України та світового рекорду в межах культурного проєкту "Писанка Єднання". >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
Сумна звістка надійшла від Міністерства культури та інформаційної політики України. >>
Костел Святого Миколая у Києві Міністерство культури передало у безоплатне користування римо-католицькій громаді на 50 років. >>
На Львівщині у селі Мшанець Стрілківської громади 3 січня відбувся з’їзд учасників благодійної акції «Різдвяні пташки» та фестиваль «Вертепія», який організатори називають першим українським карнавалом вертепів. >>