Помер одіозний український історик, археолог Петро Толочко

Помер Петро Толочко - відомий український історик, археолог, академік НАН України та член її президії, народний депутат III й IV скликання та активний громадський діяч.

Йому було 86 років. Науковця не стало 28 квітня.

Як інформує УМ, про це повідомив народний депутат України II скликання Дмитро Степанюк у своєму Facebook.

Петро Толочко був автором близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій, серед яких «Історична топографія стародавнього Києва», «Древний Киев», «Історичні портрети», «Літописи Київської Русі» та інші. Саме він встановив справжній вік Києва. Однак, при цьому, висловлював і проросійські погляди.

Петро Петрович народився на Київщині, у 1938 році. У 1960-му закінчив історико-філософський факультет Київського університету, а 1966 року – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. Захистив кандидатську дисертація «Історична топографія стародавнього Києва» та докторську дисертацію «Київ і Київська земля в період феодальної роздрібненості Русі XII—XIII ст.».

Толочко зробив неабиякий внесок у дослідження історії східних слов'ян, Київської Русі та українського середньовіччя. Він автор близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій.

Його перу належить понад 200 публіцистичних і белетристичних праць, у яких розглянуто важливі проблеми становлення української державності, формування політичної нації, громадянського суспільства та його еліти, а також визначення національної ідеї.

Був неодноразово нагороджений орденами, зокрема:

Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (16 травня 2013) – за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.

Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (21 лютого 2003) – за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку історичної науки, активну громадсько-політичну та законотворчу діяльність.

Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (23 лютого 1998) – за визначний особистий внесок у розвиток археології, збагачення історичної науки фундаментальними дослідженнями про Київську Русь та стародавній Київ.

У своїх роботах, Петро Толочко довів, що в X столітті Київ випереджав по розвитку інші європейські столиці. Загалом, чи не вся наукова діяльність академіка була присвячена дослідженню історії Київської Русі.

У цілому, близько 15 років Толочко провів в археологічних експедиціях. Він відродив археологію древнього Києва, яка через низку історичних причин, в тому числі після репресій 30-х років, була повністю знищена.

Саме Толочко встановив вік Києва. Завдяки його наполегливості та вмінню відстоювати свою позицію на найвищому рівні, було визначено, що Києву 1500 – на 200 років більше, ніж прийнято було вважати раніше.

Також історик та археолог спростував твердження деяких учених, що в десятому столітті кияни жили в землянках. Він остаточно довів: в той час Київ був багатим і сильним містом, що перевершував в розвитку багато європейських столиць.

Петро Толочко був відомим своїми доволі проросійськими поглядами. Зокрема, заперечував Голодомор як геноцид українців та в різних інтерв'ю називав себе частиною «російського світу». Так, відомо, що Петро Петрович був автором ряду публікацій критичного характеру на тему подій Євромайдану та українського сьогодення в російських інтернет-виданнях, а також підтримував погляди Путіна на історичну спадщину.

Також відомо, що Толочко брав участь у відкритті XXII Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила, де назвав себе частинкою «русского міра».

Після цього НАН України заявило, що це була особиста позиція Толочка, а не НАН.

18 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Толочко брав участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.

Проте, після російського вторгнення в Україну, 8 березня 2022 року Петро Толочко підписав Колективну заяву до Президії Російської академії наук від членів НАН України – іноземних членів РАН, у якій науковці заявили про засудження війни та вихід зі складу іноземних членів РАН.

Як повідомляла УМ, Степан Хмара помер на 87 році життя.