Символ нашої Незалежності. Київський Майдан в історії України
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
Похорон Євгена Пронюка відбудеться 23 серпня.
Автор самвидаву «Український вісник» та перший голова Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Євген Пронюк пішов з життя у віці 86 років.
Як інформує УМ, про це повідомив журналіст та політичний діяч Олесь Шевченко у Фейсбуці.
«Покинув нас назовсім наш колега, перший голова Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих, багатолітній в’язень кучинського сумновідомого лагера 36, філософ, член проводу Української Гельсінської Спілки, народний депутат України другого скликання, Герой України Євген Пронюк», — йдеться у дописі.
Євген Пранюк народився 26 вересня 1936 року в селі Хом’яківка. У 1962 році закінчив Київський університет ім. Тараса Шевченка, де навчався на філософському факультеті.
У 1972 році Пранюк разом з колегами видав спецвипуск самвидаву «Український вісник» — першого позацензурного літературно-публіцистичного і правозахисного журналу в Україні, заснованого В’ячеславом Чорноволом. На той час «Український вісник» був потужним засобом боротьби шістдесятників з тоталітарним режимом. Спецвипуск Пранюка був присвячений політарештам.
Його стаття «Стан і завдання Українського визвольного руху» для самвидаву вперше привернула до нього увагу КДБ. Тоді Пранюка намагалися звільнити з Інституту філософії АН УРСР.
У 1972 році звинувачений у проведенні антирадянської агітації й пропаганди, а в 1973 засуджений на 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання.
Після повернення в Київ взяв участь у створенні Української Гельсінської Спілки та ініціював заснування Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих.
З 1994 року працював у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Нагороджений медаллю Т. Шевченка «За віддану працю для добра всього українського народу та жертовний вклад на визволення України та підтримку свободи всім народам світу».
Як повідомляла УМ, Герой України Дмитро Павличко помер на 94 році життя.
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>
Нещодавно у Музеї історії міста Києва презентували «Щоденник Катерини Савенко». >>
У Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого: із надгробка викрали барельєф письменника. >>