Історія злодіянь: як та з якою метою москва віками намагалася привласнити Києво-Печерську лавру
Московський патріарх Кіріл, який благословив війну в Україні, називає Києво-Печерську лавру «наш первый на Руси монастырь». >>
Половецькі баби в Ізюмі на горі Кременець. Вистояли понад тисячу років. (facebook.com/shkolnyi.vitalii)
Російські окупанти ледь не знищили давні сакральні скульптури біля Ізюма – так звані половецькі баби ІХ-ХІІІ століть на горі Кременець в околицях міста на Харківщині.
Як інформує Україна молода, світлини пошкоджених пам'яток сакрального мистецтва оприлюднив у Facebook журналіст Віталій Школьний.
«Половецькі баби в Ізюмі на горі Кременець. Вистояли понад тисячу років. Такі вони зараз після втечі окупаційних військ», - написав журналіст.
На опублікованих кадрах видно, що одна фігура розбита на шматки повністю, а інші мають відколоті частини.
Зауважимо, що зазначені скульптури – надмогильні статуї половців, які встановлювали на спеціальних святилищах на вершинах курганів.
Гора Кременець біля Ізюма – найвища точка Харківської області. Кам'яні фігури символізували пам'ять предків кочівників, обличчя у фігур були повернуті на схід.
На територію сучасної України культ кам'яних язичницьких бовванів потрапив із Монголії та Алтаю, де зародився в 7-9 століттях. Слово "баба" з тюркської мови означає батько, пращур. Завдяки ідолам історики мають змогу вивчати культуру та побут половецького народу, який вперше прийшов до кордонів Київської Русі в 1055 році.
Якщо спочатку культові скульптури використовували для пошани роду, то з часом – фігури чоловіків-воїнів сприймали як покровителів перемоги, а жіночі фігури символізували непереможність та безсмертя воїнів.
Половецькі баби знаходяться у колекціях кількох музеїв в Україні, найчисленніша з яких – близько 70 екземплярів – в музеї Д.І. Яворницького у Дніпрі.
Як повідомляла «УМ», у Києві у Скарбниці Національного музею історії України відкрилася виставка «Збережено в Україні». Там представлені скіфські та грецькі старожитності, знайдені на території нашої країни.
Московський патріарх Кіріл, який благословив війну в Україні, називає Києво-Печерську лавру «наш первый на Руси монастырь». >>
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>