Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Половецькі баби в Ізюмі на горі Кременець. Вистояли понад тисячу років. (facebook.com/shkolnyi.vitalii)
Російські окупанти ледь не знищили давні сакральні скульптури біля Ізюма – так звані половецькі баби ІХ-ХІІІ століть на горі Кременець в околицях міста на Харківщині.
Як інформує Україна молода, світлини пошкоджених пам'яток сакрального мистецтва оприлюднив у Facebook журналіст Віталій Школьний.
«Половецькі баби в Ізюмі на горі Кременець. Вистояли понад тисячу років. Такі вони зараз після втечі окупаційних військ», - написав журналіст.
На опублікованих кадрах видно, що одна фігура розбита на шматки повністю, а інші мають відколоті частини.
Зауважимо, що зазначені скульптури – надмогильні статуї половців, які встановлювали на спеціальних святилищах на вершинах курганів.
Гора Кременець біля Ізюма – найвища точка Харківської області. Кам'яні фігури символізували пам'ять предків кочівників, обличчя у фігур були повернуті на схід.
На територію сучасної України культ кам'яних язичницьких бовванів потрапив із Монголії та Алтаю, де зародився в 7-9 століттях. Слово "баба" з тюркської мови означає батько, пращур. Завдяки ідолам історики мають змогу вивчати культуру та побут половецького народу, який вперше прийшов до кордонів Київської Русі в 1055 році.
Якщо спочатку культові скульптури використовували для пошани роду, то з часом – фігури чоловіків-воїнів сприймали як покровителів перемоги, а жіночі фігури символізували непереможність та безсмертя воїнів.
Половецькі баби знаходяться у колекціях кількох музеїв в Україні, найчисленніша з яких – близько 70 екземплярів – в музеї Д.І. Яворницького у Дніпрі.
Як повідомляла «УМ», у Києві у Скарбниці Національного музею історії України відкрилася виставка «Збережено в Україні». Там представлені скіфські та грецькі старожитності, знайдені на території нашої країни.
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>