Декомунізація: до Сталіна негативно ставляться 64 відсотки українців

Переважна більшість українців – 64% – мають негативне ставлення до радянського вождя Йосипа Сталіна і лише 5% – позитивне.

При цьому, ще 23% байдуже ставляться до кривавого тирана.

Як інформує Україна молода, такими є результати соціологічного опитування, яке провів  Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на початку липня.

Зазначається, що КМІС регулярно ставить запитання щодо ставлення до Сталіна у формулюванні «Як Ви особисто в цілому ставитесь до Сталіна?».

Респондент міг обрати одну з відповідей: «з захопленням», «з повагою», «з симпатією», «байдуже», «з неприязню, роздратуванням», «зі страхом», «з огидою, ненавистю».

Перші три опції фактично відповідають позитивному ставленню до Сталіна, останні три – негативному.

Ще навіть до Революції Гідності меншість населення (23%) мала позитивне ставлення до Сталіна. Хоча водночас негативне ставлення ще не домінувало (37%). До 2021 року ситуація істотно не змінювалася, хоча загальні настрої були скоріше в бік зниження частки тих, хто позитивно ставиться до Сталіна.

Зараз же, після повномасштабного вторгнення, громадська думка населення кристалізувалася і більшість українців чітко заявили про своє негативне ставлення до Сталіна.

Водночас соціологи порівняли динаміку ставлення до Сталіна серед населення України і росії (за даними Левада-центру) за останні 10 років. Якщо 10 років року в Україні і росії приблизно однакова частка населення позитивно ставилися до Сталіна, то далі в Україні загалом ставало менше симпатиків радянського диктатора, а в росії, навпаки, стрімко зростала прихильність до нього і зараз більшість населення мають позитивне ставлення.

У росії між 2012 і 2019 роками частка тих, хто позитивно сприймає Сталіна, зросла з 28% до 59% (і зараз, скоріше за все, показники не нижчі).

Прикметно, що в усіх регіонах абсолютна меншість прихильно ставляться до Сталіна (від 3% на Заході до 12% на Сході). Крім цього, у всіх регіонах частка тих, хто негативно ставиться до Сталіна, значно переважає тих, хто ставиться до нього позитивно.

Торік на Півдні і Сході частка тих, хто мали позитивне і негативне ставлення, була практично однаковою. Зараз же домінує саме негативне ставлення, наголошують у КМІС. Водночас певні регіональні особливості в настроях все ж є сприйняття.

Якщо на Заході і в Центрі впевнена більшість негативно ставляться до Сталіна, то на Півдні – трохи більше половини (55%) (позитивно – лише 6%). На Сході ж негативне ставлення – 45% (ще 35% мають байдуже ставлення, а позитивне – 12%).

Показово й те, що серед російськомовних жителів України ставлення до Сталіна дещо краще, але фактично серед усіх категорій переважає саме негативне (навіть серед російськомовних росіян 50% мають негативне ставлення і лише 21% – позитивне).

Невеликі розбіжності за віком у ставленні до Сталіна теж є, хоча й зовсім незначні. Так, серед українців 60+ років дещо більше тих, хто ставиться позитивно (8-9% проти 3-5% серед більш молодших респондентів), але навіть серед них більше 60% негативно ставляться до радянського диктатора.

«Ставлення до Сталіна – це ще один яскравий ціннісний маркер, який демонструє різницю (прірву) між українцями і росіянами, – коментує заступник директора КМІС Антон Грушецький. – Насправді, навіть коли 10 років тому ставлення до Сталіна не було рельєфним, він зазнавав однозначного осуду в українському суспільстві. Наприклад, в одному з опитувань перед Революцією Гідності (яке охоплювало і Крим, і весь Донбас) більше 80% респондентів вважали, що сталінські репресії 1930-х років нічим виправдати не можна було. Лише близько 5% готові були виправдати їх «потребою індустріалізації та подолання відсталості».

Тобто теза про «ефективного менеджера» в Україні не працювала і не витісняла у суспільній свідомості всі ті злочини радянського диктатора. Водночас ця теза успішно працювала (і досі працює) в росії, де позитивне ставлення до Сталіна зросло просто карколомно.

Українське суспільство реагувало як нормальне здорове суспільство на все більше інформації щодо сталінських злочинів (може, трохи повільно, ніж хотілося б, але все-таки динаміка була позитивна). Натомість російське суспільство виявилося дуже хворим і реагувало відповідним чином.

Не можна також не звернути увагу на важливий момент, що якщо більшість росіян позитивно ставляться до Сталіна, це ще один доказ морального падіння «простих росіян». Ґрунт таких «шанувальників» Сталіна є плодючим для схвалення терору російською державою проти свого сусіда і розвитком людожерства самих «простих росіян».

Опитування проводилося упродовж 6-20 липня 2022 методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Було опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент дослідження проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року).

Як повідомляла "УМ", кияни вже не перший рік закликають владу перейменувати проспект героїв Сталінграда у Оболонському районі столиці.