Не дочекались почестей і Національного військового кладовища: рідні загиблих захисників захороняють урни з прахом

У суботу, 28 жовтня, урну з прахом загиблого бійця Азову Олександра Гряника на позивний «Грян» поховали на Лук'янівському кладовищі у Києві. Батьки вирішили захоронити сина, так і не дочекавшись будівництва Національного військового меморіального кладовища.

Як інформує УМ, про це повідомило Радіо Свобода.

«На душі стало легше, бо ми можемо тепер прийти, квіти принести, поспілкуватися із сином», – після поховання каже батько Сашка, Сергій Гряник.

Досі прах Сашка Гряника перебував на зберіганні спершу в крематорії, а згодом у патронатній службі «Азову». Його кремували у січні 2023-го, а до цього батьки шукали його тіло довгих 8 місяців.

Олександр був на борту одного із вертольотів спецоперації ГУР, який успішно долетів до оточеної «Азовсталі». Але хлопець загинув, тримаючи оборону заводу.

«По ДНК знайшли декілька фрагментів хребта. Може це дико звучить, але ми тоді зраділи, бо багато сімей й досі не знайшли тіла своїх синів», – ділиться мати загиблого захисника Ольга Гряник.

Прах віддали на зберігання, щоб згодом поховати на Національному військовому кладовищі поряд із побратимами.

Втім, обіцяного кладовища й досі не збудували. Закон про створення Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила у травні 2022 року. Відтоді почався пошук ділянки. За півтора роки родинам загиблих пропонували як мінімум 5 потенційних місць для будівництва.

Одне із останніх – Биківня, на межі столиці та області, влада погодила ділянку там весною. А вже в серпні уряд без погодження з родинами змінив місце на Гатненську громаду на Київщині, що не влаштовує родини загиблих.

«Якщо ми почали з центру Києва, потім трохи далі, потім ще трохи далі, зараз взагалі на якійсь там трасі, то куди ми так дійдемо?», – запитує мати Сашка Гряника Ольга.

Попри обіцяні перші поховання на осінь, президент закон про пришвидшення процедури будівництва у Биківні не підписує. Нині на розгляді парламенту аналогічний закон щодо ділянки у Гатненській громаді.

Попри незгоду родин, Міністерство ветеранів веде роботу над «проєктуванням та розробкою відповідного архітектурного ескізу», повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода у Мінветі.

А невдовзі, кажуть, розпочнеться будівництво першої черги меморіального комплексу.

Але, зневірені у швидкому будівництві кладовища рідні загиблих військових, забирають прах і тимчасово хоронять там, де знаходять місце.

«Я вважаю, що це знущання. Знущання з пам'яті героїв, знущання з матерів, із батьків», – каже мати Сашка Гряника. «Це неповага до країни. Як може бути таке під час війни. Підніміть голову на небо, подивіться, скільки там наших хлопців. Подивіться в очі матерям і прийміть нарешті гідне рішення», – закликає жінка.

Нагадаємо, що уряд вкотре змінив ділянку і хоче будувати в Гатненській громаді на Київщині, а рідні не погоджуються і відстоюють будівництво цвинтаря у Биківні.

У свою чергу в Міністерстві ветеранів заявили, що НВМК «включатиме комплекс споруд та площ: військове кладовище, колумбарій, ритуальну будівлю, сучасний крематорій, музей, допоміжні споруди для організації почесних поховань».

Як повідомляла УМ, Національний військовий меморіал під Києвом почнуть будувати у листопаді.

Поховання урни з прахом азовця Олександра Гряника. Посередині його батьки Ольга та Сергій Гряники. Київ, Лук'янівське кладовище, 28 жовтня 2023 року