Офіс уповноваженого із захисту державної мови надіслав звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, щоб уряд зберіг комплексне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури, а не розділяв його.
Адже мовний омбудсмен Тарас Кремінь вважає, що розділення ЗНО на два: з української мови та літератури та окремо з української мови є загрозою для освіти.
Як інформує УМ, про це його офіс написав у фейсбуці.
Тому офіс мовного омбудсмена підготував відкрите звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням зберегти комплексне ЗНО.
"Ми вважаємо, що вилучення української літератури з тестових випробувань вступників – це одна з найбільших загроз як щодо освітньої реформи, так і загалом державної гуманітарної політики, тому такі експерименти нам не потрібні", – написано в повідомленні.
У зверненні вони висунули вимоги, зокрема зберегти комплексне ЗНО з української мови та літератури для всіх. Також пропонується розробити тестові завдання кількох рівнів складності з української літератури для вступників залежно від того, на які спеціальності вони вступатимуть: гуманітарні чи технічні.
Це звернення від мовного омбудсмена вже підтримали виші – ЛНУ ім. Івана Франка, КУ ім. Бориса Грінченка, ЛНТУ, "Острозька академії", а ще академіки, професори, науковці, шевченківські лауреати, поети, письменники тощо.
До слова, Український центр оцінювання якості освіти заявив, що у 2021 році під час ЗНО випускники зможуть обрати: складати тестування з української мови чи української мови та літератури.
Після цього уповноважений із захисту держмови попросив скасувати Мовний омбудсмен виступає проти скасування обов’язкового ЗНО з української літератури або змінити норму про можливість вибору складати тестування з української мови або української мови та літератури під час ЗНО.
Як повідомляла УМ, науковці-практики виступили проти виключення української літератури зі списку обов’язкових предметів ЗНО