Трибунал над військовими злочинцями рф має охопити період з лютого 2014 року - ПАРЄ

Міжнародний кримінальний спецтрибунал щодо злочинів росіян в Україні має поширюватися на агресію рф, починаючи з лютого 2014 року. При цьому жодна посада, включаючи президентську, не має уникнути покарання. Про це йдеться у резолюції «Правові аспекти та аспект прав людини в агресії російської федерації проти України», ухваленій у четвер Парламентською асамблеєю Ради Європи. 

Як інформує Україна молода, про це повідомляє пресслужба ПАРЄ в Твітері.

Резолюцію прийнято одностайно, "за" проголосували 100 депутатів, один – утримався.

У документі депутати заявили, що глави держав та урядів Ради Європи на своєму 4-му саміті в Рейк'явіку в травні 2023 року повинні надати політичну підтримку створенню спеціального трибуналу щодо злочину агресії рф проти України, а також «забезпечити конкретну експертну та технічну підтримку Ради Європи процесу його створення в тісній координації з іншими зацікавленими міжнародними організаціями та державами».

«Асамблея вважає, що Рада Європи повинна відігравати активну провідну роль у створенні спеціального трибуналу, брати участь у відповідних консультаціях і переговорах та надавати конкретну експертну і технічну підтримку процесу створення спеціального трибуналу»,– йдеться у резолюції.

Також у ній депутати висловилися на підтримку деяким конкретним особливостям цього трибуналу.

«Його юрисдикція буде обмежена злочином агресії, вчиненим проти України, і поширюватиметься ratione temporis на агресію, розпочату російською федерацією в лютому 2014 року. Його юрисдикція включатиме роль і співучасть керівництва білорусі в агресивній війні проти України»,– йдеться у прийнятій резолюції ПАРЄ.

Крім того, статус трибуналу має містити визначення злочину агресії відповідно до статті 8bis Статуту Міжнародного кримінального суду та міжнародного звичаєвого права. У статуті також має бути «чітко зазначено, що особисті імунітети не поширюються на чинних державних посадових осіб, відповідно до практики інших міжнародних кримінальних трибуналів, і що функціональні імунітети в жодному разі не можуть бути застосовані до злочину агресії».

«Офіційні посади глави держави або уряду, члена уряду або парламенту, обраного представника або державного службовця в жодному разі не повинні звільняти обвинувачену особу від кримінальної відповідальності за злочин агресії або виправдовувати пом'якшення покарання. Цей принцип повинен застосовуватися до громадян держав, які не є сторонами установчого договору або угоди, зокрема до громадян держави-агресора та її спільника»,– зазнається у документі.

Також вказано на те, що роль спеціального міжнародного трибуналу має доповнювати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) і "жодним чином не обмежуватиме та не впливатиме на здійснення останнім юрисдикції щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та можливого геноциду, вчинених у контексті триваючої агресії, а також на його юрисдикцію в цілому". 

МКС і спеціальний трибунал "мають узгодити практичні та юридичні питання, такі як обмін доказами, утримання під вартою підозрюваних, розробка спільних схем захисту свідків, послідовність судових процесів над особами, яких переслідують обидва суди".

Крім того, у резолюції ПАРЄ вказується на те, що місцезнаходження майбутнього спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України має бути визначено в Гаазі "з метою забезпечення взаємодоповнюваності та співпраці з МКС та іншими міжнародними судами та установами".

«Держави та міжнародні організації, які підтримують спеціальний трибунал, повинні надати йому достатні людські та фінансові ресурси, забезпечуючи його повну незалежність та ефективне оперативне функціонування, враховуючи у своїй структурі той факт, що він, безумовно, не відразу і не на постійній основі зможе працювати на повну потужність»,– йдеться у документі.

До початку функціонування спеціального трибуналу Асамблея закликає держави-члени та Раду Європи "підтримати та надати конкретну експертну та технічну допомогу процесу створення Тимчасової міжнародної прокуратури для розслідування злочину агресії у тісній співпраці з Генеральною прокуратурою України". "Держави-члени мають тісно співпрацювати з цією прокуратурою і забезпечити у своєму внутрішньому законодавстві тісну співпрацю з нею у судовій сфері. Такий офіс міг би базуватися за межами України, в ідеалі – в Гаазі", – зазначається у резолюції.

Як відомо, в ухваленій у четвер резолюції ПАРЄ, зокрема, йдеться про те, що військово-політичне керівництво російської федерації та білорусі, причетне до розв'язання агресивної війни проти України, має бути притягнуто до відповідальності, у спеціально створеному для цього міжнародному трибуналі.

Як повідомляла УМ, президентом ПАРЄ  став Тіні Кокс.