Більшість українців не вважає Зеленського ефективним Верховним головнокомандувачем в разі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. (Фото Офісу президента)
Понад 58 відсотків опитаних соціологами українців виступають проти того, щоб нинішній президент Володимир Зеленський (після завершення повноважень у 2024 році) балотувався на другий президентський строк.
Як інформує Україна молода, про це свідчить опитування КМІС, оприлюднене в середу.
Зазначається, що 58,2 відсотка респондентів, опитаних Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), не підтримують ідею балотування президента України Володимира Зеленського на другий строк у 2024 році, а 34,3 відсотка - за.
Опитування проводили після пресконференції Зеленського, на якій він заявив, що рішення про другий термін ухвалюватиме на основі підтримки з боку народу України.
КМІС також запитав у респондентів про ставлення до дистанційного онлайн-голосування на виборах, про опрацювання якого Зеленський говорив на пресконференції:
65,9 відсотків висловились проти такої ініціативи через острах фальсифікацій на користь влади, 29 відсотків - за.
Соціологи поцікавилися думкою людей щодо ефективності Зеленського як Верховного головнокомандувача в разі повномасштабного вторгнення Росії в Україну:
51,6 відсотка респондентів вважають, що президент не буде здатний спрацювати ефективно та організувати оборону країни. 35,9 відсотка - протилежної думки.
Лише 8% опитаних вважають, що Зеленський краще, ніж інші українські президенти, справляється з обов’язками керівника зовнішньої політики країни та Верховного Головнокомандувача.
На перше місце в управління національною безпекою та зовнішньою політикою українці ставлять Петра Порошенка і Леоніда Кучму.
На запитання, хто з українських президентів найкраще справлявся з обов’язками керівника зовнішньої політики найбільше респондентів називали Порошенка (25%) і Кучму (23.4%).
На запитання, хто з українських президентів найкраще справлявся з обов’язками Верховного Головнокомандувача найбільше респондентів називали Кучму (22,8%) і Порошенка (21,9%).
За запровадження воєнного стану у відповідь на нарощення Росією військ біля кордону України висловились 32,8 відсотка респондентів, проти - 58,1 відсотка.
Також, за даними КМІС, бойкот пропрезидентською партією "Слуга народу" телеканалів "Україна" та "Україна 24", які належать бізнесмену Рінату Ахметову, вважають справедливим "через упередженість каналів" 20,2 відсотка респондентів.
Водночас 49,6 відсотка вважають, що в основі цього рішення лежить "нетерпимість до критики".
Наміри влади з деолігархізації 36 відсотків опитаних сприймають як популістський крок для підвищення рейтингу. 20,7 відсотка респондентів вважають це спробою взяти під контроль телеканали, що належать олігархам. А 18 відсотків висловлюють думку, що це щире прагнення до справедливості та рішення, яке дозволить стати Україні успішнішою.
КМІС зазначає, що про зрив спецоперації з затримання бійців приватної військової компанії "Вагнер" знають 65,7 відсотка опитаних. Головними причинами зриву респонденти вважають "злив" інформації найвищим політичним керівництвом України (37,4 відсотка) та нестачу професіоналізму і помилки влади (20,3 відсотка).
КМІС проводив опитування 26-29 листопада методом телефонного інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
До вибірки не увійшли анексований Росією Крим, а також окремі райони Донецької та Луганської областей. Під час опитування проведено 1203 інтерв'ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,2 відсотка.
Як повідомляла «УМ», 1 грудня, Зеленський виступив зі щорічним посланням до Верховної Ради.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
У Сирії, після успішного наступу опозиційних сил і швидкого захоплення ними влади, тамтешній диктатор Асад з родиною втік до росії. >>
Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів. >>
Обраний президент США Дональд Трамп після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і на тлі новин про повалення режиму Башара Асада в Сирії, заявив про бажання Києва укласти угоду і «зупинити божевілля». >>
Указ, який вводить санкції проти тієї частини влади Грузії, яка відповідальна за проросійський курс країни і розгін проєвропейських протестувальників, у четвер, 5 грудня, підписав Президент України Володимир Зеленський >>