Мовний закон: «слуги народу» отримали рекомендації як його коментувати

Аналітичний та інформаційний відділи провладної фракції партії «Слуга народу» підготували ефірні тези для депутатів, як саме вони мають коментувати журналістам норми закону про державну мову, згідно з якими сфера обслуговування має перейти на українську мову після 16 січня 2021 року.

Автори партійних тез зазначають, що мовний закон в 2019 році нібито прописувався «спеціально так, що Порошенко та його тодішні соратники могли ще довго використовувати його у своїй агітації».

Як передає Україна молода, тези для «слуг» оприлюднило видання «Бабель», у розпорядженні якого опинився документ.

Відтак депутати від «Слуги народу» мають казати журналістам, що ухвалення мовного закону у 2019 році «фактично було частиною агітації Петра Порошенка» на президентських виборах, проте було би коректно, якби закон розглянув Конституційний суд, визначивши, чи відповідають його норми Конституції.

У партії радять наголошувати, що для «слуг» немає сумніву в тому, що державною мовою в Україні має бути винятково українська мова, але потрібно встановити межі державного регулювання.

Зокрема, депутатам нагадали, що з 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів у сфері послуг буде українська мова, а за порушення норм мовного закону штрафуватимуть — від 5 100 до 6 800 гривень. Лише на прохання клієнта його можна обслуговувати іншими мовами.

«Слугам» також радять, як відповідати на запитання, чи підтримують вони ідею скасування штрафів: мовляв, говорити про це зараз – рано, а визначатися краще після рішення комітету.

Водночас у провладній партії вважають, що після набрання чинності цих норм можуть початися сумнівні використання закону в нечесній боротьбі проти конкурентів.

«Українська мова потребує не так штрафів, як підтримки у створенні якісного культурного і медійного продукту українською мовою. Після зміни влади в 2019 році ми робимо дуже багато в цьому напрямку. Це і спеціальні кроки для підтримки креативних індустрій, зменшення ПДВ для сфери культури, розвиток інституту культурних грантів, збільшення бюджетних видатків на сферу культури. Нам не цікаво займатись просто агітацією, як нашим опонентам, ми робимо реальні кроки для підтримки сфери культури», — порадили говорити депутатам.

У зв’язку з цим аналітики «Слуги народу» запропонували звертатися до Конституційного суду, щоби він вирішив, чи порушують норми мовного закону Конституцію та права українців.

«Це ще одна ілюстрація того, чому потрібно реформувати діяльність Конституційного суду. У Конституційному суді вже є подання від депутатів щодо цього мовного закону. Якщо судді уникають своєї відповідальності та просто не беруться за такі теми, у яких не бачать для себе чіткої вигоди, то це не можна назвати нормальною та ефективною роботою органу конституційної юрисдикції», — додали автори документа.

Окремо у тезах зазначається, що 21 грудня 28 депутатів від «Слуги народу» на чолі з Максимом Бужанським зареєстрували законопроект, який має скасувати штрафи за мову, проте його ще не розглядали комітети. У зв’язку з цим депутатам радять уникати коментарів щодо нього і щодо того, чи готова фракція його підтримувати.

Нагадаємо, 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про державну мову, який гарантує використання української мови в державному управлінні, сфері послуг, освіті та медіа.

Як повідомляла «УМ», нещодавно Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав представникам бізнесу, що сфера обслуговування має перейти на українську мову після 16 січня 2021 року, як це передбачено статтею 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».