Підтримка України є питанням історичної відповідальності Німеччини – Шольц
Канцлер ФРН сказав, що з огляду на власну історію Німеччина повинна міцно стояти на боці демократії та на боці України, яка за неї бореться сьогодні. >>
Павло Клімкін, Лілія Гриневич та Золтан Балог на зустрічі в Києві (МОН України)
Міністр освіти Лілія Гриневич та очільник МЗС Павло Клімкін провели зустріч з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом, на які сторони домовилися співпрацювати, щоб розробити підзаконні акти, що регулюватимуть навчальний процес етнічних меншин в Україні після впровадження нових норм закону про освіту.
Про це повідомляє Міністерство освіти України.
Сторони домовилися про співпрацю при розробці нормативних актів, які вимагає новий закон, а також враховувати специфіку навчання українській носіями неслов’янських мов та дочекатися висновків Венеціанської комісії щодо нового українського закону про освіту.
"Я радий конструктивному діалогу, що відбувся між нами. Я також хотів би, щоб широкий загал України розумів, що ми хочемо лише показати позицію угорців в Україні. Для Будапешту добрим є те, що добре для угорської громади в Україні. Також хочу підкреслити: ми розуміємо позицію України, що всі громадяни повинні володіти державною мовою", – зазначив Золтан Балог на зустрічі.
Українська сторона в домовленостях ще раз підкреслила, що зміни не будуть застосовуватися поки не будуть розроблені відповідні документи стосовно імплементації статті, що й передбачає Закон "Про освіту".
"Стаття 7 Закону є дуже загальною. Спосіб імплементації буде описаний у інших нормативно-правових актах. Імплементація має враховувати специфіку меншин, зокрема тих, що не належать до слов'янських мов", – розповіла Лілія Гриневич.
Як повідомляють в міністерстві, наразі угорською в Україні навчаються близько 5 тисяч дітей.
"Сьогодні в Києві був міністр людських ресурсів Угорщини (освіта - сфера його відповідальності). На зустрічі з українським міністром освіти і науки Лілія Гриневич і в присутності міністра закордонних справ Павла Клімкіна було домовлено, що Україна та Угорщина спільно працюватимуть над імплементацією (впровадженням) мовної статті. Україна підтвердила, що перехідний період (зазначений, власне, в Законі) до 2020-го року означає, що прямо зараз для шкіл меншин нічого не зміниться, а зміниться лиш коли будуть готові нові підручники, методики, навчені вчителі. І що всі спокійно чекатимуть рішення Венеційської комісії", - написала у Facebook Іванна Коберник, співзасновниця громадських організацій "Батьківський контроль" і "Смарт освіта".
Нагадаємо, Угорщина та ряд сусідніх з Україною країн висловили обурення новим законом про освіту. Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто заявляв, що його країна ініціюватиме перегляд договору про асоціацію України з ЄС та перешкоджатиме євроінтеграції через те, що в українських школах учнів середніх та старших класів навчатимуть українською базовим предметам, а не мовою національної меншини.
Канцлер ФРН сказав, що з огляду на власну історію Німеччина повинна міцно стояти на боці демократії та на боці України, яка за неї бореться сьогодні. >>
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн розкритикувала так звані «миротворчі потуги» прем’єра Угорщини Віктора Орбана. >>
Війна сьогодні – це битва заради незалежності України, заради того, щоб цю незалежність могли успадкувати наступні покоління. >>
Пані Мудра пояснила, що проблеми з ратифікацією у тому числі пов’язані з тим, що попередні роки були не зовсім коректні комунікаційні меседжі, які мали обґрунтовувати доцільність ратифікації Римського статуту. >>
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляє, що Україна не може чекати ще 75 років, щоб відсвяткувати вступ до НАТО. >>
На саміті НАТО у Вашингтоні президент CША Джо Байден оголосив про започаткування «Українського договору», що є частиною зобов’язань щодо довгострокової безпеки України. >>