Угорський Янукович. Чи може Орбан програти вибори?
У центрі Європейського Союзу вже багато років існує політична загадка, яка дедалі більше нагадує нервову проблему для Брюсселя. >>
Павло Клімкін, Лілія Гриневич та Золтан Балог на зустрічі в Києві (МОН України)
Міністр освіти Лілія Гриневич та очільник МЗС Павло Клімкін провели зустріч з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом, на які сторони домовилися співпрацювати, щоб розробити підзаконні акти, що регулюватимуть навчальний процес етнічних меншин в Україні після впровадження нових норм закону про освіту.
Про це повідомляє Міністерство освіти України.
Сторони домовилися про співпрацю при розробці нормативних актів, які вимагає новий закон, а також враховувати специфіку навчання українській носіями неслов’янських мов та дочекатися висновків Венеціанської комісії щодо нового українського закону про освіту.
"Я радий конструктивному діалогу, що відбувся між нами. Я також хотів би, щоб широкий загал України розумів, що ми хочемо лише показати позицію угорців в Україні. Для Будапешту добрим є те, що добре для угорської громади в Україні. Також хочу підкреслити: ми розуміємо позицію України, що всі громадяни повинні володіти державною мовою", – зазначив Золтан Балог на зустрічі.
Українська сторона в домовленостях ще раз підкреслила, що зміни не будуть застосовуватися поки не будуть розроблені відповідні документи стосовно імплементації статті, що й передбачає Закон "Про освіту".
"Стаття 7 Закону є дуже загальною. Спосіб імплементації буде описаний у інших нормативно-правових актах. Імплементація має враховувати специфіку меншин, зокрема тих, що не належать до слов'янських мов", – розповіла Лілія Гриневич.
Як повідомляють в міністерстві, наразі угорською в Україні навчаються близько 5 тисяч дітей.
"Сьогодні в Києві був міністр людських ресурсів Угорщини (освіта - сфера його відповідальності). На зустрічі з українським міністром освіти і науки Лілія Гриневич і в присутності міністра закордонних справ Павла Клімкіна було домовлено, що Україна та Угорщина спільно працюватимуть над імплементацією (впровадженням) мовної статті. Україна підтвердила, що перехідний період (зазначений, власне, в Законі) до 2020-го року означає, що прямо зараз для шкіл меншин нічого не зміниться, а зміниться лиш коли будуть готові нові підручники, методики, навчені вчителі. І що всі спокійно чекатимуть рішення Венеційської комісії", - написала у Facebook Іванна Коберник, співзасновниця громадських організацій "Батьківський контроль" і "Смарт освіта".
Нагадаємо, Угорщина та ряд сусідніх з Україною країн висловили обурення новим законом про освіту. Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто заявляв, що його країна ініціюватиме перегляд договору про асоціацію України з ЄС та перешкоджатиме євроінтеграції через те, що в українських школах учнів середніх та старших класів навчатимуть українською базовим предметам, а не мовою національної меншини.
У центрі Європейського Союзу вже багато років існує політична загадка, яка дедалі більше нагадує нервову проблему для Брюсселя. >>
Лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр закидає своєму політичному опоненту - прем’єр-міністру Віктору Орбану запрошення до країни російських військових розвідників. >>
У Празі на Староміській площі в суботу, 21 лютого, сотні людей беруть участь у мітингу "Разом за Україну": захід присвячений четвертій річниці військового вторгнення росії в Україну. >>
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорпуційне бюро 19 лютого опублікували нові записи прослуховувань з операції «Мідас». Цього разу вони призначені ексміністру енергетики і юстиції Герману Галущенку. >>
Проведення президентських виборів одночасно з референдумом щодо мирної угоди з Росією.почала планувати Україна: адміністрація президента США Дональда Трампа наполягала на тому, щоб обидва голосування провели до 15 травня, інакше Україна ризикує втратити запропоновані гарантії США. >>
Перемовини в Абу-Дабі з самого початку не виглядали як шлях до миру — радше як ретельно зрежисована спроба зафіксувати безвихідь. >>