Неперевершена майстриня-віртуоз: Тетяна Пата - засновниця школи петриківського малювання, фото

У столичному Національному музеї декоративного мистецтва проходить  виставка «70: вчора, сьогодні, завтра», присвячена 125-річчю заснування музейної колекції та 70-річчю з дня утворення музею, як окремої інституції.

Як інформує УМ, про це повідомили в Національний музей декоративного мистецтва України у Фейсбуці.

Серед 100 виставкових експонатів, кожен з яких є знаковим для музейної колекції, особливе місце займає «Декоративне панно» (1951 р.) Тетяни Пати (1884–1976) – видатної художниці, засновниці школи петриківського малювання, яка відіграла надзвичайно важливу роль у становленні петриківського декоративного розпису.

Народилась Тетяна Якимівна 20 лютого 1884 року у с. Петриківка Дніпропетровської області. На початку ХХ ст. майстриня однією із перших почала створювати барвисті рослинні орнаменти, оздоблюючи побілені стіни хат, виконувати подібні малюнки на папері, так звані «мальовки», та розписувати скрині.

У 1935 році Тетяна Пата очолила групу народних майстринь-петриківчанок, яких запросили до Києва на роботу в Центральні експериментальні майстерні при Київському музеї українського мистецтва, які знаходилися на території Києво-Печерської лаври.

У вересні 1936 р. в Петриківці відкрилася дворічна школа декоративного малювання з підготовки майстрів-інструкторів і виконавців у різних галузях промисловості. Організатором її був місцевий учитель малювання Олександр Статива (1898–1966). У школі, поряд з художниками-професіоналами, керувати виробничим навчанням та викладати композицію петриківського малювання запросили Тетяну Пату.

У Петриківській школі мисткиня викладала у 1936-41-у роках. З цієї школи під керівництвом Пати вийшло ціле покоління талановитих майстрів – Марфа Тимченко, Євдокія Клюпа, Віра Клименко-Жукова, Василь Бабенко, Марія Максютенко, Надія Пікуш, Надія Шулик, Василь Соколенко та багато інших.

Тетяна Пата була неперевершеним майстром-віртуозом у виконанні складної техніки орнаментального петриківського письма. Користуючись саморобними пензликами із котячої шерсті, створювала ажурне плетиво орнаменту із квітів рослин, листя традиційними петриківськими мазками: «гребінчиками», «зернятками», «горішками».

Ледь помітними штрихами виводила вона стеблинки трави, об’ємні ягоди малювала просто пальцем, пелюстки квітів іноді не пензлем, а стеблиною оситняку, тоненькі прожилки вишкрябувала рогозою.

В її композиціях немає одноманітного повторення тих самих елементів. Окрім анілінових барвників, розведених на жовтку, використовувала акварель, досягаючи неперевершеної легкості та ажурності малюнка.

Творча спадщина Тетяни Пати у колекції Національного музею декоративного мистецтва України представлена понад 130 творами, які мисткиня створила в період з 1913 до 1973 р.

Як повідомляла УМ, Зла Мавка - сила: ненасильницький спротив українців показують у мистецькому проєкті.