Українізація, дерусифікація і деколонізація – основні тренди повномасштабного періоду, дослідження соціологів

Науковці й експерти нещодавно представили результати дослідження «Культурні практики населення України під час війни». Тож маємо  відповіді на запитання: хто і що зараз читає і  як часто  ходять після 24 лютого 2022 року люди в музеї та кіно?

Перехід на українську як головний тренд

Якщо говорити про основні тренди, які спостерігаються сьогодні у вітчизняній культурній сфері, то це українізація, дерусифікація й деколонізація. Українізація характеризується підвищенням інтересу населення України до української мови, української книги, українського кіно.

Сумарно 93 % опитаних зазначили, що повністю перестали або стали значно менше переглядати й читати контент російською мовою, перейшовши на українську. Більш активно робили це молодші й середні вікові групи. Найбільш пасивними в цьому питанні виявилися респонденти у віці  60–75 років.

Трохи менше половини (41 %) читачів книжок за останній рік стали читати більше книжок українських авторів. За останній рік молоде покоління 18–29 і 30–39 років стало читати більше книжок українських авторів, ніж інші вікові групи. Серед молоді більше й тих, хто завжди читав українською.

Натомість серед людей вже зазначеного віку 60–75 років соціологи спостерігали протилежну ситуацію — серед цієї вікової групи значно більше тих, хто ніколи не читав українською і кому ще важко перелаштуватися.

76 % опитаних упевнені в тому, що бібліотека в їхньому населеному пункті працює, лише п’ята частина не знає або не володіє  інформацією з цього питання. Однак лише 16 % опитаних зазначили, що за останній рік хоча б один раз відвідали бібліотеку у своєму населеному пункті.

Молодь до 29 років активно йде в кінотеатри, у 30-49  —  на українські прем’єри

Більше половини опитаних не відвідували кінотеатр жодного разу протягом року. Найчастіше й регулярно, як і раніше, кінотеатри відвідує молодь 18–29 років.

44 % опитаних похвалилися тим, що побували на прем’єрі саме українського фільму. Найбільше глядачів там було 40–49 років і 30–39 років. Найменше цим  цікавилися українці літнього віку.

Зрозуміло, що на прем’єрі українських фільмів побували найбільше глядачів кінотеатрів Західної й Центральної України.

Серед глядачів великих міст майже половина побувала на прем’єрі українського фільму. Найменше ж потрапили на українське кіно жителі сіл і селищ міського типу (бо де там ті кінотеатри?).

Читають більше жінки

     «Культурні практики населення України під час війни» - комплексне соціологічне дослідження.  

У цілому популярність читання як практики проведення дозвілля значно зросла. Однак це стосується  не стільки  книжок, скільки,  найперше, стрічок новин і сторінок у соцмережах. Багато людей, які раніше уникали поринання в інформаційний потік,  зараз перебувають у ньому постійно, у  силу хвилювання за ситуацію у країні, тому часто переглядають новини.

Жінки читали протягом року на 12 % більше книжок, ніж чоловіки. Менше серед жінок і тих, хто не прочитав за воєнний час жодної книжки. Соціологи зауважують, що така диспозиція була характерною і для довоєнного часу, зараз же вона ще більше посилилася.

Жінки ходять у музеї з дітьми й онуками

За останній рік, у порівнянні з попереднім періодом, значно зросла кількість  опитаних, які жодного разу не відвідали музей чи будь-яку виставку. Усього відвідали музеї 18 %.

Жінки ходили в музеї й на виставки на 11 % частіше, ніж чоловіки. Часто жінки також відвідували музеї з дітьми й онуками. Цим пояснюється і більший інтерес до музеїв у вікових групах 40–49 і 50–59 років.

Майже половина опитаних під час війни щоденно виділяють на дозвілля 2–3 години, четверта частина опитаних — годину й менше. У порівнянні з довоєнним періодом  кількість вільного часу, зрозуміло,  зменшилась.

І поспівати, і задонатити

Ці дані отримали у межах комплексного соціологічного дослідження «Культурні практики населення України під час війни».  Всеукраїнське телефонне опитування охопило 1000 повнолітніх респондентів з усіх областей, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де відсутній український мобільний зв’язок. Похибка вибірки — не більше 2,2 %.

Загалом, у порівнянні з попереднім періодом, у період воєнних дій спостерігається значне падіння таких форм дозвілля, як активний відпочинок, зустрічі з друзями, відвідування кінотеатрів та екскурсії своїм та іншими містами. Натомість бачимо зростання переглядів фільмів удома, сторінок у соціальних мережах та слухання музики.

Саме війна у країні є причиною такої ситуації, адже багато форм дозвілля неможливі на частині території країни взагалі, а далі від лінії активного фронту через повітряні російські загрози їх переносять на інший час або й зовсім скасовують. Впливає на активність і проблема психологічного виснаження. Багатьох мучить моральна дилема доцільності долучення до мистецьких подій у воюючій країні. Останнє сприяло тому, що після 24 лютого 2022 року більшість заходів і подій культурного спрямування організовуються з метою зібрати кошти на допомогу ЗСУ.

Комплексне дослідження «Культурні практики населення України під час війни» провели соціологи Леонід Чупрій, Катерина Настояща та Рена Марутян за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Було залучено двадцять експертів, зокрема, кінознавець Сергій Тримбач, керівник ГО «Українська академія геополітики та геостратегії», доктор історичних наук Павло  Гай-Нижник, заступниця головного редактора  газети «Україна молода», оглядачка «Укрінформу» Валентина Самченко.

Тетяна РУДЕНКО

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нетлінні обереги. Книжкою про збережені вишиті українські символи зачитються Європа і весь світ