«Мазепа» й українська музика звучатимуть у Національній філармонії

«Українська музика повинна бути дуже природньо вписана у канву всієї світової музики і не можна сприймати українську музику відокремлено від європейської, лише в контексті ми бачимо її своєрідність і  неповторність, - каже диригент Віктор Плоскіна,  який 29 вересня  із Симфонічним оркестром Національної філармонії України представить у Києві концерт, який поєднає українську музику, а також тему Мазепи з іншими європейськими зразками.

– Я можу сміливо назвати себе активним пропагандистом української музики, й дуже тонко розумію, що ставити, коли і як ставити. Не хочу бути «комсомольцем», не хочу огульно займатися псевдо-українізацією, але точно добре володію всією палітрою української сучасної музики, підкреслюю, сучасної музики. Мені навіть боляче сприймати всі ці речі, тому що дуже чітко знаю, як треба поставити український твір, щоб він здобув успіху, щоб він не просто прозвучав, і ми поставили галочку,  вийшли сказали «от ми граємо українську музику». Ми повинні так ставити, щоб українська музика звучала якомога краще».

Звучатиме музика українського композитора Віктора Косенка. Солістка – Богдана Півненко зіграє його Концерт для скрипки з оркестром. Це один з кращих українських скрипкових концертів, який відображає силу нашої музики із закладеним в неї національним кодом. Справжня музична енциклопедія української душі з усіма її відтінками і з характерними для нас злетами, мріями та романтизмом.

                                                                    У Києві представлять знакові твори.

Поруч із 39-ю симфонією Вольфганга Амадея Моцарта і симфонічною поемою «Мазепа» Ференца Ліста маестро Віктор Плоскіна презентує публіці на концерті у Національній філармонії України й увертюру «Шарка» Бедржиха Сметани – третю, найдраматичнішу з усіх шести частин його циклу симфонічних поем «Моя Батьківщина».

Чеський композитор писав про неї: «В основі композиції лежить легенда про дівчину Шарку. Поема розпочинається розповіддю про розлючену дівчину, яка через зраду коханого клянеться помститися усім чоловікам. Шарка прив’язує себе до дерева і чекає, поки її врятує князь Ктірад, обманюючи його, що вона полонянка повсталих жінок. Князь закохується в дівчину та визволяє її. Шарка пропонує йому та його товаришам медовуху із снодійним зіллям, а коли вони засинають – подає сигнал мисливським рогом. На цей клич приходять інші жінки та вбивають усіх чоловіків – ось так і завершується симфонічна поема». Такі собі слов’янські амазонки.

До речі, напередодні філармонія бажаючих запросила долучитися в проєкт «Відкрита репетиція». Магію підготовки до концерту у Колонному залі імені Миколи Лисенка демонстрували маестро Віктор Плоскіна із Симфонічним оркестром НФУ та знаною скрипалькою Богданою Півненко.

                                               Скрипалька Богдана Півненко.

Віктор Плоскіна – заслужений артист України, лауреат першої премії другого Міжнародного конкурсу імені Степана Турчака, який відбувся у 1998 році. Маестро диригував тоді саме українською музикою – «Карпатським концертом» Мирослава Скорика. Варто знати, що названий конкурс визнають рівнозначним таким конкурсним змаганням світового рівня, як Безансонський міжнародний конкурс молодих диригентів у Франції, конкурс Донателли Флік у Британії, Міжнародний конкурс імені Гжегожа Фітельберга у Польщі. Лауреати Міжнародного конкурсу імені Степана Турчака отримують визнання в усьому світі. 

Диригент Віктор Плоскіна у 1993 році закінчив Львівську державну консерваторію імені Миколи Лисенка. Працював у заслуженому академічному Симфонічному оркестрі України. У 2000 - 2002 роках очолював Національний оперний театр Сербії (м. Новий Сад), був головним диригентом та художнім керівником симфонічного оркестру Кримської філармонії. У Харківському національному академічному театрі опери та балету імені Миколи Лисенка працював музичним керівником з 2014 року. З 2019-го  – головний диригент Київської муніципальної опери. З 2022-го – головний диригент симфонічного оркестру Дніпровської філармонії ім. Леоніда Когана. Гастролював у країнах Західної Європи.