Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Художниця Олександра Екстер (Фото з відкритих джерел)
Кураторка Анна Ветцлер-Манюк, яка проводить екскурсії українською мовою у Штутгартському музеї Staatsgalerie заявила, що музей оновив інформацію про представницю українського авангарду, художницю Олександру Екстер. Раніше вона була підписана як "російська художниця".
Як інформує Україна молода, про це повідомило видання Esthete газета.
Зміни Staatsgalerie вніс на своєму сайті в опис творчості та життя Екстер.
У Штутгартському музеї експонуються три твори українського мистецтва: робота Олександри Екстер "Іспанський танцівник" (1926) та дві скульптури Олександра Архипенка ("Плоский торс" у мармурі та "Плоский торс" у бронзі). Але визначення "російська художниця" в описі Екстер прибрали лише нещодавно.
Робота "Іспанський танцівник" була створена Екстер на замовлення для фільму данського режисера Пітера Урбана Ґада. Вона виготовила 40 "мобільних скульптур" з матеріалів на зразок дерева, металевих пластин тощо, а шарніри дозволяли їм рухатися. Згодом колекція маріонеток розійшлася по музеях та приватних власниках.
"Історія почалась ще півроку тому, коли я готувала матеріал для лекції Klassische Moderne в Staatsgalerie Stuttgart. Для українців, українською мовою. Тоді я зауважила, що на сайті Олександра Екстер представлена, як "російська художниця" і немає жодної згадки про Україну", – розповідає Анна Ветцлер-Манюк.
Вона підкреслює, що в своїх лекціях завжди згадує роки життя художниці в Києві: "Хоча Екстер і не була етнічною українкою, але ми знаємо, що половину свого життя вона провела саме в Україні, і там формувалась як художниця".
Анна згадує, що звернулася до музею з електронним листом і незабаром отримала відповідь. Зі Staatsgalerie писали, що "планують наступний апдейт найближчим часом".
"І скинули мені новий текст, в якому вже було згадано, що Екстер жила, навчалась і працювала в Києві. Оновлена інформація з’явилась в березні", – додає вона.
За її словами, Staatsgalerie – єдина відома їй галерея міста, в якій представлене українське мистецтво. "Але я тримаю цю тему в полі зору і працюю в напрямку, щоб інформація перевірялась. Не лише в Штутгарті, але і в регіоні", – зазначила Ветцлер-Манюк.
"Це надважливо. По-перше, це величезний пласт нашої історії, яка була зручно переписана імперськими фантастами на їхню користь. Через це світ не має уяви про українське мистецтво. Плюс звідси ми маємо насаджений певним людям "комплекс меншовартості", твердження про "молодшого брата" і ще гору різних немудрих наративів. Це обв'язково потрібно виправляти", – підкреслює кураторка.
Як повідомляла УМ, у січні цього року Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк) змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. А також додав, що саме росіяни зруйнували його музей у рідному місті.
Раніше стало відомо, що музей Метрополітен змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".
У березні минулого року Національна галерея у Лондоні перейменувала картину Дега "Російські танцівниці" на "Українські танцівниці".
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>