«Ми є!»: тему воєн різних часів доєднали у концерт музики українських композиторів Національної філармонії

Кілька дуже оригінальних програм представить найближчим часом Національна філармонія України.  Усіх їх об’єднує презентація музики українських композиторів різних поколінь.

Уславлена «Київська камерата» у Національній філармонії України у Києві 3 червня представить  концерт української музики «Ми є!».

Його унікальність  у тому, що звучатимуть знакові твори класичної музики, створені українськими композиторами, та те, що послухати її можна в інтернеті, а не лише тим, хто збереться у концертному залі у Києві. Доступ до онлайн трансляції  вартує 100 грн і запускається за  персональним лінком на платформу перегляду.

Усі свої: Лятошинський, Станкович, Гаврилець, Шевченко й Алмаші

«Ми є!» – це назва твору Юрія Шевченка, що є парафразом на тему нашого  Гімну  «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького. Він прозвучить і в пам’ять про його автора, який неочікувано пішов у засвіти цьогорічного воєнного березня.

У концерті з такою  назвою буде представлено музику практично всіх поколінь українських композиторів, починаючи від видатного Бориса Лятошинського, одного з основоположників українського музичного модернізму. Звучатиме його Сюїта на українські народні теми для струнного квартету, тв. 45. 

Слухачі познайомляться з твором вірного авангардизму від першої до останньої ноти композитора-шістдесятника Володимира Загорцева.  Представлять у концерті Камерний концерт № 2 для скрипки, фортепіано і струнних.

Епіко-драматичним відомого композитора  Євгена Станковича – цьогорічного ювіляра, який  наближається до вересневого 80-річчя, -  відчують любителі класичної музики за Камерною симфонією № 3 для флейти і 12-ти струнних. А ліричну Ганну Гаврилець, яка, на превеликий жаль,  нещодавно відійшла у засвіти, - за твором «До Марії» для струнних.

Наймолодший у цій неперевершеній когорті митців – Золтан Алмаші. Він поділився історією створення свого твору із загадковою назвою «РеФаРеФа», який теж звучатиме у концерті. Ідея його написання виникла у травні 2015 року. Ініціювала відома скрипалька Мирослава Которович, у контексті тоді планованого концерту із творів  кількох композиторів, якіби  написали по варіації на тему Антона Діабеллі для її струнного ансамблю Артехатта.

«Діабеллі, австрійський композитор і авторитетний музичний видавець першої половини ХІХ століття, був ще й знаним благодійником і волонтером своєї епохи, - розповідає Золтан Алмаші. -  Він задумав цікаву акцію: замовив провідним композиторам того часу написати варіації на свою тему, щоб згодом видати їх, а зібрані кошти пожертвувати у фонд ветеранів, вдів та сиріт наполеонівських воєн.

Акція мала успіх. Тоді Бетховен, взявши участь в акції, вийшов за її межі та написав свій знаменитий масштабний варіаційний цикл. Мирослава згадку про цю історичну подію прив'язала до наших часів, і теж влаштувала благодійний концерт на підтримку воїнів АТО та їхніх сімей.

Я, хоч і не Бетховен, але також вийшов за рамки замовлення, і написав п' єсу на 7 хвилин замість короткої варіації. Музика виникла з «топтання» на нотах ре і фа. Варіація на тему Діабеллі там теж є, у коді. Присвятив п'єсу пам'яті загиблих у боротьбі з російською агресією. На жаль, ця тема мега-актуальна й сьогодні».

Диригуватиме Національним ансамблем солістів «Київська камерата» Олег Маринченко.  Солісти – заслужені артисти України  Дмитро Таванець  (фортепіано), Кирило Бондар (скрипка), лауреат міжнародних конкурсів Дмитро Кузьмін (флейта).

Орган нон-стоп: із Бортнянським і Березовським

У рамках циклу «Орган нон-стоп» 6 червня відбудеться концерт соліста Національного будинку органної та камерної музики України Максима Сидоренка (орган). У ньому презентуватимуть твори українських композиторів  Йоганна Себастіана Баха. Те, що один із найвідоміших німецьких композиторів  писав музику для органа, – не новина. Найперша асоціація із його органною музикою для  більшості, мабуть,  - знаменитий твір Токата і фуга ре мінор. Його чули навіть ті, хто не знає, хто його автор.

А от органна музика українських композиторів – тут вже інтрига, зазначає пресслужба Національної філармонії України. Дмитро Бортнянський і Максим Березовський не писали для органа, але Максим Сидоренко зробив перекладення їхніх творів для цього інструмента. Так, у концерті звучатиме по новому, зокрема, знаменитий шедевр Максима  Березовського  «Не отвержи мене во время старости…».

Родзинкою програми стануть твори двох сучасних українських композиторів, створених спеціально для орана, – Святослава Луньова та Віктора Гончаренка. 

Українсько-американська династія

Разом із Національним симфонічним оркестром України 11 червня у київській філармонії виступатимуть музиканти зі знаменитої української династії: Олег Криса (скрипка) і диригент Тарас Криса, батько і син. Обидва живуть у США, але серцем і душею завжди з Україною. Прозвучить, зокрема, твір Максима Березовського Перша українська симфонія до мажор (редакція Вс.Сіренка).

Олег Криса – знаний скрипаль, учень легендарного Давида Ойстраха. Виступав у найпрестижніших концертних залах світу, співпрацюючи із провідними оркестрами й диригентами. Брав участь у найбільших фестивалях Європи, Північної Америки, Далекого Сходу, Австралії та Нової Зеландії.

Він був першим виконавцем багатьох видатних творів як зарубіжних, так і сучасних українських композиторів, чимало із цих композицій було написано спеціально для нього. Зокрема, Концерт №5 для скрипки з оркестром Євгена Станковича «Питання без відповіді», що прозвучить у програмі, присвячено Олегові Крисі.

Син Тарас народився у Києві. Його мати, дружина Олега Криси, знана піаністка Тетяна Чекіна, трагічно загинула в автокатастрофі 2013 року. Дідусь Павло Чекін був оперним співаком (тенор).  Американський диригент українського походження Тарас Криса, має бездоганну репутацію досвідченого й справедливого музичного керівника із власним новаторським підходом до музики та музичної інтерпретації. 

В інших червневих концертах у Національній філармонії також звучатиме музика Миколи Лисенка, чиє 180-ліття Україна відзначає цьогоріч.