В онлайн-форматі з 27 до 31 травня цьогоріч проводиться проєкт «Київ-травневий. Відродження». Свої вистави в ньому представлятьють митці Великобританії, Фінляндії, Чехії, Шотландії, Грузії та Болгарії. Закриватиметься форум моновиставою-притчею «Прекрасний звір у серці» Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір`я».
Міжнародний театральний фестиваль міст-побратимів «Київ-травневий» був започаткований згідно з розпорядженням КМДА ще у грудні 1998 року. За 10 років у рамках фесту відбувалися знакові імпрези, виступали зірки з різних країн, на гастролі приїжджали актори з різних країн світу, відбувалися майстер-класи, демонструвалися вистави, які викликали великий резонанс у критиків і публіки. Чимало туристів спеціально їхали до Києва саме у травні, бо в цю пору наша столиця особливий має шарм, коли все буяє зеленню, квітнуть каштани та бузок – окраса нашого міста.
«Київ-травневий» був привабливим не лише фестивальними програмами. Він об’єднував культурні та екскурсійні заходи, показував туристам красу і неповторність нашого міста, - наголошує Олексій Кужельний, один із ініціаторів та художній керівник цього міжнародного театрального фестивалю, голова Київського місцевого творчого відділення НСТДУ. – Впевнений, що скоро Україна переможе, а коли війна закінчиться, то нам не потрібно вигадувати «велосипед», а можна відродити цікавий проєкт, розширити його, зробити нові акценти. Зокрема, має йтися про формування унікальної сутності Києва. Нам є що показати й чим пишатися. Треба підносити імідж нашої столиці. Впевнений, всі, хто працює в мистецтві, до цього постійно прагнуть».
У багатьох залишилися в пам’яті яскраві спогади з «Київа-травневого» про зірок світового театру Ані Жирардо, Марселя Марсо, Софіко Чаурелі, про вистави італійського вуличного театру «Silence Teatro» («Тиша»), «Маскарад» у постановці Римаса Тумінаса, про мистецтво театральних колективів із 40 країн світу, які протягом 10 років приймала столиця України.
КАМТМ «Сузір’я» за підтримки департаменту культури Київської міської державної адміністрації, Київське відділення НСТД України запрошують відзначити цьогорічний День Києва, переглядаючи онлайн-покази вистав театрів тих країн, які сьогодні наближають наше мирне завтра. «Київ-травневий. Відродження» стане містком до театрального фестивалю «Міст-рятівників». Першим таку відзнаку згідно з Указом Президента України Володимира Зеленського отримало польське місто Жешув. І таких міст, які демонструють рівень підтримки України упродовж багатьох років, у світі вже багато і з кожним кроком до нашої перемоги більшатиме.
УЧАСНИКИ ПРОЄКТУ:
«В ОЧІКУВАНІ…N», вистава українського театру в Празі «Theatre Yellow & Blue»
Цей колектив, створений за ініціативи Олени Завгородньої, яка є художньою керівницею, режисеркою та актрисою українського театру в Празі «Theatre Yellow & Blue» під керівництвом «Prague Shakespeare Company у партнерстві з «Divadlo Na Pradle», має честь відкрити (в онлайн-форматі) фестивальний марафон, який триватиме з 29 до 31 травня.
Музику до вистави «В очікувані…N» написав Іван Завгородній, хореограф - Денис Фридинський, декоратор - Соломія Сташків-Олійник. Виконавці -символи: Гого - Олена Завгородня, Діді - Юлія Першута, Покко - Катерина Полієтаєва, Щаслива - Ксенія Лисюк Дівчина - Олександра Сургикова, Дар'я Олійник.
Цей творчий проєкт піднімає важливі питання про те, що не можна зраджувати свої цілі, ідеї, віру, сім’ю, державу… А всі свої негаразди та відповідальність перекладати на іншу людину. Не варто просто чекати чогось і когось, вірити у красиву «картинку», не заглиблюючись всередину. Ми повинні навчитися ставити перед собою серйозні цілі і не боятися гнатися за своїми мріями, а для цього змінити свій спосіб життя…
За словами Олени Завгородньої , «Theatre Yellow & Blue» поставив перед собою амбітну ціль – популяризувати національну українську культуру та духовну спадщину. Вивчення цінностей та вдосконалення майстерності українських акторів у кращих традиціях Європейської театральної школи. Розширення міжнародних культурних зв'язків.
Нині, через повномасштабну війну, яку розв’язали рашистські окупанти в Україні, у Празі опинилося чимало наших співвітчизників, тут також є велика українська діаспора. Зараз стоїть питання не тільки про виживання України, і не тільки про європейську безпеку, це ставить під питання увесь світовий порядок. І тому протидія російській агресії - це задача для всієї міжнародної спільноти. Чехія, у важку хвилину, дала прихисток тисячам українців, і за це величезна подяка!
Вистави «Theatre Yellow & Blue» - це куточок України у Празі, а роботи митців викликають неабиякий резонанс у глядачів.
«ЗОНА», постановка «Українського театру Фінляндії»
Вистава «Зона» створена за п’єсою Павла Ар’є «На початку і наприкінці часів» у виконанні акторів із Гельсінкі. Це резонансна робота Ігоря Фрея, фінського актора театру і кіно, українця за походженням, активіста «Товариства українців у Фінляндії», художнього керівника та головного режисера відомого у всій Європі «Українського театру Фінляндії».
У 2019 році вистава мала такі нагороди: Польща, Гран-прі Міжнародного театрального фестивалю у Кракові за кращу жіночу роль (актриса Наталя Шевчук за роль Баби Прісі), приз журі за режисуру, приз за краще виконання чоловічої ролі другого плану (актор Геннадій Наумов за роль Вовчика), приз за краще виконання українських пісень. Постановка пролунала «щемно, пронизливо, близько до притчі, народної думи і стала однією з найцікавіших вистав міжнародного фестивалю «Театр.NET», отримавши Гран-прі. Автор п’єси Павло Ар’є зазначає, що він бачив чимало цікавих сценічних прочитань свого твору (зокрема, у Києві та Львові), утім саме фінська «Зона» - це одна з най-най-найкращих вистав!
«ЗАГАРБАЙМО ЗЕМЛЮ!», вистава митців із Шотландського театру Dogstar
Единбурзький драматург Морна Пірсон разом із композитором Дж. Гарді створили панк-рок-мюзикл. Співпраця британського единбурзького театру Dogstar разом зі шведською театральною трупою Profilteatern була стихійною, неочікуваною та, кажучи образно, на межі апокаліптичного відчуття.
Сюжет вистави «Загарбаймо Землю!» розкриває мотив карколомної дистанції між багатіями та бідними, між нацією, яка десятиліттями намагалася пом’якшити найгірші побічні ефекти зміни клімату, й нацією, яка готувалася до хаосу. Це комедія про невідчуття одне одного, про глухоту й сліпоту, про знищення планети через недбале ставлення до її фундаментальних процесів.
Зміна клімату – тема, яку, як правило, театри оминають. «Загарбаймо Землю!» —вистава, яка осмислює цю проблему на макрорівні. Проблематика постановки є дуже актуальною. Це пристрасна вистава. Енергійна, чітко поставлена режисура Бена Гарісона забезпечує лінію розвитку сюжету. Метью Заєц і Сара Маккарді блискуче розкрили екологічну проблематику комедії. Ян Карлссон і Тобіас Морін без зусиль перемикаються у виставі між серйозними й поважними «спостерігачами» та самовдоволеними хазяями життя, які стають дедалі менш самовдоволеними, коли водорості забирають їхній простір. Гра Ліни Гогнерт особливо вражає – це голос приреченої бабусі: «Коли ми сказали, що хочемо найкращого для дітей, ми мали на увазі наших дітей, а не всіх дітей»…
Виставу можна переглянути тут. Пароль для перегляду: turtle
«РІЗДВЯНА ПІСНЯ» , постановка Театру «Баттерфляй», Велика Британія
Це класика - «Різдвяна пісня» Чарльза Діккенса. Проте неймовірна: шоу метеликів, яке заворожує глядачів до кінця. Знято на zoom, має пряму трансляцію на You Tube. Та аудиторія була з університету Німеччини.
«КІНЕЦЬ ГРИ», знакова вистава Національного грузинського театру ім. Шота Руставелі
Вистава «Кінець гри» поставлена за п’єсою Семюеля Беккета. В інтерпретації знаменитого грузинського режисера-філософа Роберта Стуруа цей твір набуває шекспірівського масштабу, колориту, сили почуттів і градусів емоцій про останні хвилини існування світу. За сюжетом, глобальна катастрофа знищила цивілізацію і живими залишилися лише четверо… Втім, їхній кінець також близький. Як поведуться люди перед смертю, чи приймуть її гідно, чи втратять людську подобу? І що буде далі? Відповідь була у Гамлета: «Далі — тиша»… Для Стуруа висновок не такий однозначний.
У ролях: Давид Уплісашвілі, Гога Барбакадзе, Леван Берікашвілі, Нана Пачуашвілі.
«Кінець гри» присвячений пам’яті видатного композитора Гії Канчелі, багаторічного співавтора та друга Роберта Стуруа. Разом вони створили десятки спектаклів, зокрема всього Шекспіра і всього Беккета. Музика «Маестро тиші», як називають Канчелі, також звучить і в цій виставі…
Перегляд вистави за посиланням.
«БОЛГАРИ СТАРОГО ЧАСУ», вистава драматичного театру «Костянтин Кісімов»
Ще у 1952-у на базі аматорських театрів у Велико Тирново у Болгарії було створено професійний театр, який розташований у будинку культури «Надія». 18 вересня того току відбулася перша прем’єра – «Любов» Орліна Васильєва. 1 січня 1956 року театр став державним. Протягом наступного театрального сезону експериментально було створено унікальний в країні театр із двома відділеннями – драми та оперети.
20 квітня 1971 року нове приміщення театру було урочисто відкрито постановкою «Під ярмом» режисера Симеона Шивачова.
Драматичний театр «Костянтин Кісімов» унікальний. Драматичні та музичні вистави ставлять як на великих, так і на камерних сценах. Здійснюються спільні постановки за участю двох ансамблів, концертних шоу. Постановки театру ставлять по всій Болгарії та гастролюють за кордоном.
Приміщення театру «Костянтин Кісімов» має велику й камерну залу. Зала розрахована на 644 місця. Камерна зала на 120 місць.Директор театру – Василь Вальчев.
Вистава під назвою «Balgari ot staro vreme (Old Time Bulgarians)» - «Болгари старого часу» (за «Повістю про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» Миколи Гоголя) буде представлена на фестивалі «Київ-травневий. Відродження».
У презентації візьме участь професорка, докторка філології Людмила Костова (Ludmilla Kostova), президентка болгарського відділення асоціації англістів ESSE. Модеруватиме презентацію вистави Дмитро Дроздовський, к.філол.н., науковий
«УКРАДЕНА КРАСА»
Театр «Сузір’я», Україна
Режисер-постановник вистави – Богдан Гнатюк. За сюжетом:вечір у дешевому мотелі не віщував для журналіста Романа нічого цікавого, окрім написання рекламного буклету. Аж доки в номер до нього не постукала перелякана дівчина, яка поселилась у сусідньому номері. Вона випадково стала свідком таємниці – виявляється, у головного магната країни є чимала колекція крадених шедеврів світового живопису. У подальшому ситуація розвивається сенсаційно та небезпечно для кожного з персонажів.
Виконавці: народний артист України Анатолій Гнатюк, Ірина Сопіт, народний артист України Володимир Ніколаєнко, заслужений артист України Олексій Паламаренко, Лідія Семесюкі Назар Борушок.
«ПРЕКРАСНИЙ ЗВІР У СЕРЦІ»закриватиме міжнародний фестиваль «Київ-травневий. Відродження», моновистава театру «Сузір’я», Україна
Ця постановка-притча режисера Олексія Кужельного розповідає про долю видатного українського поета Миколу Вінграновського, якого не стало 26 травня 2004 року. Нагадаємо, вистава «Прекрасний звір у серці» отримала у 2013 році престижну театральну премію «Київську пектораль» у номінації «За кращу камерну виставу», а виконавець головної ролі Євген Нищук – приз «За кращу чоловічу роль».
Актор – який нині у лавах захисників-добровольців - не просто читає, а проживає вірші, що передають поліфонію тем Миколи Вінграновського. Вони торкаються потаємного ліричного, розкривають політичні уподобання, дружні стосунки, передають зачарування природою, світом, мовою, країною, людьми. Іноді вірші звучать як звичайний прозовий текст, без будь-якої патетики, ніби Герой — Нищук ними розмовляє у повсякденному житті, в такий спосіб наближуючи Вінграновського до нашого сьогодення. Пластичні номери (хореограф — Олексій Скляренко) увиразнюють поезію рухом тіла, продовжують пориви поета. А довершує цей малюнок музика Тетяни Шамшетдінової. Від початку вистави музика відбиває ритм серця, що тільки-но почало битися, і зародилося нове життя. І мотив танго, і мотив колискової, написані спеціально для вистави, органічно поєднуються із пластичним малюнком актора.
Фінальним акордом вистави звучить вірш, який дав назву постановці. Й уривок із фільму «Повість полум’яних літ» за сценарієм Олександра Довженка, де головну роль грав Микола Вінграновський, і тексти із фотографіями, що пливуть із відеопроектора на стіни, вшановують пам’ять поета…