Співак і доброволець Іван Леньо: «Вбивства дітей, згвалтування - все це в окупованих містах присутнє»

14:05, 30.03.2022

Олег Михайлюта Фагот із «ТНМК» та фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо. (facebook.com/olegfahot.mykhailiuta)

Фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо - із досить чисельної армії українських музикантів, які після початку повномасштабної війни росії проти України вдягли бронежилети і замість мікрофона взяли у руки зброю, щоби захищати свою державу у лавах територіальної оборони та поліції.

 

Комбат Івана  - Василь Коряк із Патрульної поліції України  уточняє, що доброволець Леньо супроводжує вантажі, їздить на затримання, «завжди перший доброволець. Без вихідних, реєстрації й смс».

 

Встигає головний «Козак» роздавати інтерв’ю у телеефірах і в соціальній мережі писати, як правило, ранковий важливий пост.

 

Іван Леньо 30 березня  розмірковує: «Я не розумію чому до тих людей, хто виїхав завчасно з тих міст, які першими мали трапитись на дорозі окупанта, у декого є упереджене ставлення? Чим вони відрізняються від тих людей, хто чекав до останнього, а потім таки був змушений евакуюватись, але вже не сам, а з допомогою ЗСУ, наражаючи на смертельну небезпеку не тільки себе, а й військових.

 

Що героїчного сидіти в підвалі з дітьми 30 днів, і грати в рулетку «пронесе-не пронесе»? Для чого? Бо це моє місто, я звідси нікуди не поїду? А потім, «Іван, а можна якось вивезти моїх тата, маму, сестру, родичів з села такого то, але з ними нема зв’язку, і ми не знаємо де їх шукати»? Якщо вже з неба падає Град, то нема такої парасольки, щоб відкрити, і захистити вашу оселю».

 

Завжди проукраїнськи налаштований вокаліст, який свого часу був визнаним кращим на вступному іспиті до Київської консерваторії на аспірантуру серед двох десятків  учасників, пише:

 

«Якщо ви думаєте, що можна буде якось жити в окупації, то ви дуже помиляєтесь. Для окупантів ви ніхто, раби. Вони можуть з вами зробити що завгодно. Все, що прийде їм в їхню кончено- деградовану голову.

 

Огиднішої поведінки,ніж у цих варварів,світ ще не бачив. Вбивства дітей заради втіхи, згвалтування, знущання, концентраційні табори - все це в окупованих містах вжеприсутнє. Подивіться на Маріуполь. Попереду лише досліди над людьми, і вони будуть. Не сумнівайтесь. Жодна істота в природі так себе не веде, як ці орки».

 

Тероборонівець-митець прохає: «Якщо з вашого села чи міста ще залишилась безпечна дорога, але нема кому, чи на чому вас вивезти - ідіть пішки, як це зробили мої знайомі з Чернігова. Вони,принаймні,дійшли до сусіднього села, і зараз до них можна якось добратись, привезти їжу і все необхідне. Згодом їх вивезуть ще в безпечніші місця.

 

Цінуйте своє життя і свободу. Будь ласка. Ви обов’язково повернетесь в рідні місця, треба просто трішечки потерпіти».

 

Далі Іван Леньо наводить свідчення Оксани Дегтярової від 25 березня про те, що в минулу ніч у  Чернігівській областів лікарню привезли пораненихі людей,які були в полоні.  «З них 8 дівчат, які вижили... молоденьких дівчат… дуже в тяжкому стані, сильні розриви від гвалтування... одній з них 16 років, вона помирає, стікає кров'ю... Гвалтували не 1 день, знущалися довго...».

 

Оксана Дегтярьова достовірність  інформації засвідчує тим, що її рідна тітка приймала тих дівчаток. «Я вас закликаю, якщо ці гади будуть десь поблизу вас, -  не чекайте, тікайте, тікайте куди можете: в ліс, в інше село...».

 

Кілька днів тому Іван Леньо констатував: «Попри нереальну, просто нелюдську самовідданість та крутизну наших, швидкої перемоги не варто очікувати. Вона обов‘язково буде, бо вона не може не бути. Просто ми не в кінотеатрі. І фільм цей не зрежисований. У нас вважай що стендап. І тривалість його залежить від нашого таланту, драйву і витримки.

 

Драйв є. Талант теж. Імпровізуємо як можемо. Не гоніть коней. (…) Ця війна має торкнутись кожного. Щоб після перемоги кожен із сорока мільйонів міг сказати - це і моя заслуга. І щоб ніколи більше навіть гадки не було про «братьєв». Щоб в соцопитуваннях на будь яке важливе рішення стосовно раші стояло «0%». От тоді буде справжня перемога. Залізобетонна. Незворотня. Броня».

 

До речі, гурт «Танок на майдані Конґо»  разом із Kozak System 29 березня  презентували  новий кліп  на спільний сингл  «Мамо». Пісня про українського солдата, що повертається на день додому й обіцяє мамі, що все буде добре. Відеоряд кліпу – з кадрів уже воєнного часу, з різних міст України, використані кадри із соціальних мереж українців.

 

«Трек «Мамо» був готовий вже восени, але реліз планували на весну, - констатував Олег Михайлюта Фагот із «ТНМК». -  Зараз навіть якось смішно звучить слово «плани». Але тоді я не міг собі уявити, що ідея використати звук постріла гармати замість кіка вже за півроку перетвориться зі звукової метафори на реальність сьогодення».

 

Іван Леньо нову композицію так відкоментував: «Сьогодні вся країна, всі сини й доньки встали на захист нашої Незалежності, встали на захист нашого народу. І кожна Мама зараз сидить вдома, хвилюється і чекає звісток, але ми можемо запевнити наших мам, що ми повернемося живі. Ворог буде розбитий. Нашим хлопцям та дівчатам, їхнім мамам і татам. Слава Україні!».

 

 

Як повідомляла «УМ», лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, який ще на початку війни вступив до лав тероборони Києва, а згодом перейшов до патрульної поліції, потрапив під мінометний вогонь і отримав поранення.