Без Мінкультури й ОДА: 10-класниця намагається врятувати Бібліотеку імені Дмитра Чижевського

08:16, 09.01.2021

Аліна Шевченко намагається врятувати бібліотеку.

«Території об'єднали, а заклади культури, в результаті, уже почали знищувати. Мені, як авторці й як читачці Бібліотеки Чижевського, болить те, що її от-от можуть ліквідувати. А це найпростіше. І назавжди. Адже хто на сьогодні відкриє нову бібліотеку? Кому до цього діло? – не по дитячому стурбована 15-річна Аліна Шевченко з Олександрії, що в області, назву якої так і не декомунізували, Кіровоградської.

 

Пам’ять про науковця-енциклопедиста

 

10-класниця Аліна - місцева активістка, учасниця і переможиця  багатьох літературних конкурсів, зокрема Всеукраїнського конкурсу імені Григора Тютюнника, дописувачка в обласну газету, авторка книжки «Цвіт першої  надії». Тому вона була серед тих, хто 6 грудня зібрався біля районної бібліотеки в Олександрії, щоб показати незгоду рішенню районної держадміністрації про ліквідацію цього закладу.

 

Окрім усього важливого – ця унікальна книгозбірня з понад 70-літньою історією  знаходиться  у будівлі, в якій свого часу мешкала родина науковця-енциклопедиста Дмитра Чижевського (1894-1977). Тому ліквідація Центральної районної бібліотеки імені Дмитра Чижевського  в Олександрії – це загалом нищення в Україні пам’яті про вченого, який зробив значний внесок у дослідження історії літератури, у критику, філологію, естетику й філософію: українську, німецьку, російську,  словацьку, чеську та польську. Утім із близько 1000 наукових розвідок найбільша частка — з дві  сотні — присвячено Україні.

 

 

Уродженець Олександрії -  випускник, а потім викладач Київського Університету був членом Української Центральної Ради. Більшовики ув'язнили й засудили Дмитра Чижевського до смертної кари. І лише завдяки випадковості йому вдалося врятуватися, а 1921 року виїхати до Німеччини.

 

Ліквідують заклади культури у трьох районах

 

Ще раніше частину видовженої одноповерхової міцної цегляної будівлі в Олександрії, де народився і жив видатний український вчений Дмитро Чижевський, вже віддали під аптеку. Тому зрозуміло, що місцева влада в усі часи  не надто переймається культурною й історичною спадщинами. Проте останнє рішення Олександрійської РДА -   єдиного засновника бібліотеки для колективу стало несподіванкою, яку чиновники датують останнім днем 2020 року. Хоча працівники розуміли, що з огляду на процеси децентралізації зміни відбуватимуться. Але ж не ліквідація!

 

                        Бібліотека імені Дмитра Чижевського знаходиться у будівлі, де жив науковець.

 

«Ми передали всі 29 бібліотек-філій об’єднаним територіальним громадам. Думали, що наш заклад також передадуть територіальній громаді Олександрії, оскільки він знаходиться на його території, і ми працюватимемо в централізованій міській бібліотечній системі, - цитує директорку Центральної районної бібліотеки імені Дмитра Чижевського Надію Чуянову місцеве видання «Без купюр». - Але 31 грудня нас ознайомили з розпорядженням про те, що бібліотека ліквідовується як юридична особа. Мене і колектив попередили, що через два місяці нас звільнять, оскільки немає можливості перевести на іншу роботу в зв’язку з її відсутністю”.

 

І подібне нехтування культурницьким розвитком громад на Кіровоградщині – щонайменше, у трьох районах. А це сотні звільнених працівників і тисячі людей різного віку без можливостей доступу до книжок, культурницьких заходів і занять з музики, бо ліквідовують бібліотеки, школи естетичного виховання, будинки культури.

 

Кіровоградська обласна організація профспілки працівників культури звернулася 6 грудня з Відкритим листом до голови облдержадміністрації Андрія Назаренка.  Зауважують, що  «ліквідаційна комісія має вирішувати не тільки питання передачі майна, але і питання збереження районних закладів культури».  Просять «зупинити незаконні процедури звільнення працівників та ліквідацію  районних закладів культури у зв’язку з введенням  нового адміністративно-територіального устрою на підставі незаконних, прийнятих заднім числом  (31.12.2020 р., а оприлюднених 6.01.2021 року)».

 

У зверненні зазначається: «вважаємо такими, що приняті  з порушенням діючої нормативної бази, Розпорядження Олександрійської, Гайворонської, Голованівської РДА від 31 грудня 2020 року про припинення шляхом ліквідації районних закладів культури».   Ще Світловодський районний Будинок культури висить у повітрі, Новоархангельська школа естетичного виховання тощо.

 

Міністре, допоможіть!

 

Далі у зверненні йдеться: «…нормативна база щодо формування бюджетів новоутворених районних рад, на жаль, лише допрацьовується,  але питання збереження закладів культури та доля їх працівників залежить та вирішується саме на теренах Кіровоградської області, тож просимо (…) не допустити знищення районних закладів культури та сприяти  їх терміновій передачі правонаступникам – територіальним  громадам і новоствореним районним  радам, як цього вимагає  Закон України «Про добровільні об’єднання територіальних громад».

 

Чиновники Олександрійської РДА відмахуються після розголосу про ліквідацію ЦРБ імені Дмитра Чижевського, мовляв, «нам повинні були написати листа для того, щоб ми розглянули  можливість  передати районні заклади та майно територіальній громаді міста».  А  Кабінет Міністрів звітує, що ухвалив 5 січня план заходів з реалізації Концепції реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами.

 

Купу загальних слів з цього приводу видав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко: створення моделей фінансування культурних послуг, які надаються державними і комунальними закладами культури; оновлення системи оплати праці працівників сфери культури; створення можливостей для розвитку соціокультурної інфраструктури на регіональному та місцевому рівні; впровадження проєктного підходу для формування конкурентних ринків культурних послуг…

 

«Культура не може зосереджуватися лише у великих містах, де є музеї, галереї, театри, кінотеатри тощо. Саме для цього в ОТГ і будуть створюватись Центри культурних послуг задля розширення різноманіття культурних практик українців. Жителі смт, селищ та сіл мають таке ж право на культурні послуги високої якості, як жителі столиці чи обласного центру. Таким чином ми інвестуємо в освіченість українців. А отже – у майбутнє наших дітей та країни», - патетично заявив Олександр Ткаченко.

 

Олександре Владиславовичу, допоможіть 15-літній Аліні Шевченко з Олександрії зберегти Бібліотеку імені Дмитра Чижевського. У тому закладі діє вже ляльковий театр, дитячий центр, зустрічалися з письменниками Максом Кідруком, Володимиром Лисом й іншими. Навіть ГО при бібліотеці створили, яка уже змогла за роки залучити для бібліотечної справи понад 300 тис.грн. 

 

ДОВІДКА

 

Україністика Дмитра Чижевського:

 

«Фільософія на Україні» (1926),

«Нариси з історії філософії на Україні» (1931),

«Фільософія Г. С. Сковороди» (1933),

«Укр. літ. барок. Нариси», І — III (1941 — 44),

«До проблеми бароко» (1947)

«Культурно-історичні епохи» (1948; 1978),

«Сімнадцяте сторіччя в духовній історії України». Арка, Мюнхен 1948, Ч. 3-4, с.9,

«Поза межами краси (до естетики барокової літератури)», (1952),

«Історія української літератури: від початків до доби реалізму» (1956),

«Skovoroda, Dichter, Denker, Mystiker» (1974),

«A History of Ukrainian Literature» (1975),

«A History of Ukrainian Literature (From the 11th to the End of the 19th Century)» (1997).

 

Видання часів Незалежності України:

 

Чижевський Д. І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). — Тернопіль: Феміна, 1994. — 480 с.,

Чижевський Д. І. Історія української літератури. — Прага, 1942. — Кн. 2. — 142 с.,

Чижевський Д. І. Історія української літератури. — Нью-Йорк, 1956. — 511 с.,

Чижевський Д. Порівняльна історія слов'янських літератур. — К.: Академія, 2005. — 288 с.,

Чижевський Д. І. Філософські твори: У 4 т. — К.: Смолоскип, 2005. — Т. 1, 2, 3, 4,

Чижевський Д. Український літературний барок. Нариси. — Харків: Акта, 2003. — 460 с.,

Чижевський Д. И. Избранное: В 3 т. — Т. 1. Материалы к биографии (1894—1977) / Сост., вступ.ст. В. Янцена; Коммент. В. Янцена и др. — М.: Библиотека-фонд «Русское зарубежье»; Русский путь, 2007. — 848 с. (Це видання свідчить, що Росія продовжує причисляти Дмитра Чижевського до видатних російських діячів).