Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Цей проєкт існує у стінах Музею Пінзеля вже понад два роки.
У львівському музеї митця відкрилася унікальна експозиція. Її можна не лише побачити, а й торкнутися руками
Цей проєкт існує у стінах Музею Пінзеля вже понад два роки. Робота почалася з оцифрування цих скульптур: тривалий час усе жило на серверах, комп’ютерах і було доступно для перегляду в мережі.
Цього року вирішили цифровий світ перевести у матеріальний, пише Високий Замок.
Створили 8 точних копій скульптур Пінзеля, а також представили частини оригінальних скульптур, які, на жаль, втрачені. Це музейні експонати, яких можна торкатися, брати в руки.
Про ці експонати є також багато інформації на інтернет-сайті. Хто не любить читати, є аудіогіди: можна прослухати про майстра Пінзеля, його скульптури й місця, де він жив. Біля восьми скульптур є таблички, на яких шрифтом Брайля написано назву роботи, походження, рік створення. Біля таблички є QR-код, який переводить на сайт.
Про важливість і унікальність експозиції розповів директор Національної картинної галереї ім. Б. Возницького Тарас Возняк: «Частина експозиції в Музеї Пінзеля специфічна. Її тепер можуть побачити люди з вадами зору і навіть незрячі. Зі спадщиною великого майстра тепер можуть в інший спосіб ознайомитися люди, які мають особливі потреби.
В одному з трактатів Платона є слова про те, як людина пізнає світ: чуттями — запах, смак, слух, зір, дотик… Тактильні відчуття дуже важливі. Чогось подібного за масштабом і розміром виконаної праці в Україні ще не було. Ці тактильні фігури будуть доповненням до нашої постійної експозиції.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>